Володимир Михайлович Бехтерєв стверджував, що смерті немає, що людська особистість безсмертна і це можна логічно довести. Однак сам помер, коли йому було сімдесят років, будучи при здоровому розумі й твердій пам'яті, сповненою сил людиною. Кажуть, його отруїла власна дружина. Але він залишався видатним психотерапевтом і вченим до самої смерті. Як залишатися активним до глибокої старості? Думати про це треба не на її порозі, а набагато раніше.
Міць мозку з віком збільшується
Джерелом людського безсмертя, довголіття та активності академік Бехтерєв вважав людський мозок, вивченню якого присвятив усе своє життя. Деякі люди вважають, що клітини мозку з віком вмирають або атрофуються. Тобто стареча втрата пам'яті, склероз, маразм, хвороба Альцгеймера - неминучі супутники нашого старіння. На жаль, вченим не вдалося знайти справжніх причин синдрому Альцгеймера, але є дослідження і спостереження над людьми похилого віку, які дають підстави вважати, що люди, які ведуть активне творче, розумове і фізичне життя, схильні до цих неприємних проблем віку набагато менше, ніж інші.
Є вчені, які, всупереч усталеним стереотипам, вважають, що мозок літньої людини більш пластичний, ніж молодої. А пік активності інтелекту припадає на вік 70-80 років. Все це відбувається завдяки утворенню мієліну, який змушує мозок працювати ефективніше, тобто проводити між нейронами сигнал за більш короткий проміжок часу. Недарма літніх людей часто називають мудрецями. Коли мозок людини був постійно завантажений інтелектуальною роботою, в мудрості немає нічого дивного. Вона легко пояснюється. Чим?
- Збереженням і збільшенням нейронних зв'язків у людей, які постійно розумово працюють.
- Накопиченою за багато років кількістю мієліну, який ці зв'язки прискорює і змушує мозок працювати в 30 разів ефективніше.
У чому проявляється ця ефективність? Літня людина при вирішенні складного завдання вибирає тільки найекономніші, менш енерговитратні та найправильніші варіанти вирішення проблеми або завдань. В цьому їй допомагає і багатий життєвий досвід, і накопичені знання, і більша стійкість до стресів та негативних емоцій. Тобто мозок літньої людини спокійніший, раціональніший і менш імпульсивний. Саме тому її рішення виглядають мудрими.
Крім того, з віком людина має можливість використовувати в рішенні задач не одну півкулю, що відповідає за якусь одну область, а обидві півкулі одночасно, регулюючи включення їх лише легким поворотом голови.
Звучить дивно, правда ж? Адже ми звикли вважати, що з віком мозок втрачає свої функції, "всихає", як то кажуть.
Людина стає розсіяною, забудькуватою, плутає дати, забуває імена. Як не дивно, це цілком природні втрати оперативної пам'яті. І пов'язані вони з достатком інформації, яка часом просто не потрібна мозку, якицй активно працює і навчився відокремлювати зерна від полови. Якщо в молодості людина запам'ятовувала дати, рядки, імена, події з метою використовувати їх для якихось цілей: особистих або кар'єрних. То в літньому віці вона вже починає розуміти, що велика частина цієї інформації їй заважає, засмічує мозок, це шлак, від якого потрібно позбутися. І вона це робить.
Іноді ви і ваші слова запросто можуть потрапити в кошик для сміття мозку вашого дідуся чи бабусі. Поставтеся до цього з розумінням. До певної міри це свідчить про те, що нічого важливого для мудрого мозку свого пращура ви не пропонуєте. Про це варто задуматися...
Як старіє мозок?
За великим рахунком, старіє НЕ мозок, а людина, змінюючи свій спосіб життя. Якщо в молодості вона була сповнена надій, до чогось прагнула, щось шукала, розвивалася і росла, то по досягненню певних життєвих цілей і віку раптом заспокоюється і спочиває на лаврах. Все життя працював, можна і відпочити?
Начебто і правильно. Але ось тут і криється дуже велика небезпека для нашого мозку, якому ніколи не потрібно дозволяти відпочивати, тому що єдиною умовою його розвитку і хорошого стану є безперервна робота.
Але в житті часто відбувається так: пішов на пенсію, ліг на диван, включив телевізор – і все, тепер всю розумову роботу за людину будуть виконувати інші, а вона тільки поглинати готову інформацію, не аналізуючи, не піддаючи сумніву, критиці. Як пережовану їжу. Дивиться мелодрами, які не напружують мозок, читає книги, які не змушують думати, займається не обтяжливими для мозку справами. Ну, хіба що кросворди розгадувати, щоби букви не забути.
Об'єктивно людина начебто і права: тяжко працювала, треба тепер відпочити за всі роки. Та й здоров'я вже не те. Але це велика помилка – перший шлях до втрати нейронних зв'язків, тобто до поступового згасання мозкових функцій.
Причому відбувається це не тільки зі старими. З молодими теж. Навіть зі школярами, які замість того, щоб розвивати свій мозок, вважають за краще купувати книги з "Готовими домашніми завданнями"; замість читання книги – дивляться екранізації; замість того, щоб самостійно писати твори, розв'язувати задачі, знаходити відповіді, відкривають пошуковик, забивають потрібну фразу і комп'ютер видає їм готове рішення. Причому ставляться до цього готового рішення наші сучасні учні з повною довірою, тобто вони навіть не обтяжують себе критичним поглядом на знайдене. Їм не хочеться шукати помилку, адже це напружує мозок!
Як змусити мозок не старіти?
Я вже сказала вище, що головний спосіб полягає в тому, щоб навантажувати мозок постійною роботою. Та й взагалі намагатися не відпочивати, лежачи перед телевізором. Активний відпочинок, прогулянки, пробіжки, спілкування, читання, вивчення чогось нового, нові знайомства, починання, справи, пошуки дають постійну поживу для розуму.
- Забудьте про пошукові системи з готовими домашніми завданнями. Спробуйте виконати завдання (вирішити проблему) самостійно. При бажанні завжди можна перевірити себе, скориставшись тими ж пошуковими системами.
- Працюйте з будь-якою інформацією в комплексі. Тобто вивчайте її з усіх боків, залучайте різні точки зору, аналізуйте, порівнюйте, прислухайтеся до думок різних експертів. На основі безлічі альтернатив вибирайте найбільш раціональне, важливе, потрібне саме для вас.
- Кожен день пізнавайте щось нове про себе і світ. Нехай це буде правилом вашого життя. Нові нейронні зв'язки не дадуть вашому мозку "всохнути". Хтось вивчає мови, вчить напам'ять вірші, поглиблюється в наукові питання, створює інженерні проекти, винаходить, творить, придумує. Коли ми створюємо щось нове, наш мозок працює в посиленому режимі.
- Не бійтеся несподіванок. Часто люди слідують одному і тому ж звичному алгоритму дій, стилю спілкування, режиму. Це допомагає їм відчувати себе впевненіше і безпечніше, але торовані колії дуже погано впливають на старіння мозку, адже у відточених звичних операціях він працює з мінімальними зусиллями. Намагайтеся не перетворювати своє життя в застійне болото багатовікових звичок. Робіть іноді щось дивне, незвичне, що викликає у вас і в оточуючих маленький вибух мозку. Це стосується не тільки людей похилого віку.
- Не засмучуйтесь. Смуток, розчарованість у житті, схильність до постійної меланхолії, бездумного споглядання і пасивного смутку дуже небезпечна для мозку. Він буквально задихається від сумної бездіяльності. Адже зайнята, активна людина не встигає сумувати, їй просто ніколи цим займатися. Якщо поруч з вами діти і молодь, вони не дадуть вам шансів сумувати. Потоваришуйте з ними, припиніть бурчати і критикувати, читати моралі і вчити життю, краще самі повчіться чогось новенького у них. Наприклад, тому, як користуватися новітніми гаджетами і бути в тренді сучасності.
Можливо, ці поради досить банальні, але багато людей не надають значення таким елементарним речам і безнадійно нищать свій мозок, який і в вісімдесят років може працювати на максимумі інтелектуальної потужності. Треба тільки дати йому таку можливість.
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
