Чому варто пам'ятати витоки мистецтва: BLADE RUNNER

14 вересня 2018
Serenkiy

3 факти про фільм «Той, що біжить по лезу»:

Зазвичай наявність подібних компонентів призводить до появи, як мінімум, хорошого фільму. Однак після виходу в прокат у далекому 1882-ому році, професійні критики заполонили пресу розгромними рецензіями, глядачі фільм взагалі не зрозуміли, а збори були мізерними. Тотальне фіаско. І навіщо ж знімати сіквел такого фільму, та ще й аж через 35 років?

Щоб відповісти на це питання потрібно звернутися до витоків.

Розробку проекту почав сценарист Хемптон Фанчер. На ранньому етапі це був камерний сценарій із декількома персонажами у якому всі події відбувалися в рамках невеличкої квартири. Згодом до проекту долучився Рідлі Скот. Разом вони почали розширювати історію. За рекордні 8 місяців препродукції невеличка сімейна драма перетворилася в епічний світ. За цей час знімальна команда постійно розширювалася. До проекту долучалося все більше креативних професіоналів. Нові шари світу з’являлися один за одним. 

Рідлі Скот разом із головним оператором Джорданом Кроненветом були надзвичайно скрупульозними. 

"Коли Рідлі бере олівець це коштує 100$, а коли ручку – 1000$". (Джордан Кроненвет)

Кожну сцену знімали безліч дублів, імпровізували прямо на зйомочному майданчику, змінювали структуру мізансцени, експериментували із освітленням, димом та дощем. Все це займало дуже багато часу та виснажувало усіх учасників. Зйомки проходили по ночам, тому напруження було неймовірне. Бюджет постійно виходив за встановлені рамки і в результаті посилювався тиск з боку студії. Дехто покидав проект самостійно, але більшість примусово. Сценарій переписувався декілька разів різними сценаристами. Доходило навіть до бунту команди проти тиранічного режисера. Зйомки фільму поступово перетворилися в суцільний безлад, але не зупинялися.

"Що б ви не створили, це буде у фільмі!" (Рідлі Скот)

Саме так режисер надихав творчу команду. Але світ розширився настільки, що став очевидним факт - об’єктив камери фізично не зможе захопити одразу все. Такий підхід дав неймовірний плід. Ще малопоширений жанр кіберпанк вперше з’явився на екранах. А найцікавіше те, що зроблено це випадково. Адже ще не було визначено конвенцій жанру. Фільм вміщував елементи нео-нуару, наукової фантастики, футуризму та навіть ретро, які описували філософську антиутопію таким похмурим поглядом в майбутнє. High tech & lowlife (англ. високі технології і низький рівень життя) – це світ Блейдранера (англ. Blade runner – оригінальна назва фільму)

Сценарій написаний за романом «Чи мріють андроїди про електричних овець?» Філіпа К. Діка. І коли особисто йому показали ранній варіант фільму він був у захваті.

"Я саме так і уявляв цей темний і похмурий світ майбутнього. Можна ще раз подивитися фільм?" (Філіп К. Дік)

Численна кількість проблем під час зйомок проявилися пізніше. 

"У нас нарешті з’явився перший варіант вже змонтованого фільму. Дехто із команди прийшов на перегляд. Тоді фільм тривав 4 години і ще навіть не було музичного супроводу. Ми вимкнули світло і почали дивитися. Ніхто не видав жодного звуку. Після перегляду я сказав: «Це прекрасно, але, що це бл*ха означає?" (Рідлі Скот)

Історія вийшла дуже нерівною, гра акторів неоднорідною, а темпоритм рваним. За усіма ознаками фільм не повинен «працювати». Проте, неможливо не звернути увагу на те, наскільки все навколо прекрасне. Автори придумували усе з нуля. Одяг випадкових пішоходів, меблі, дорожні знаки, крамниці, бари, ресторани, зброя, авто та навіть цілі будинки - усе розроблялося окремими командами дизайнерів та будівельників. І звичайно ж, більша частина створеного навіть не потрапила до фільму.

Вплив Блейдранера на кіноіндустрію легко недооцінити. Деякі сцени та навіть кадри з часом стали культовими. Чимала кількість режисерів (Гільєрмо Дель Торо, Джозеф Кан, Дені Вільньов) зізнавалися, що мріяли зняти ту чи іншу сцену із Блейдранера у власних фільмах. Так і сталося, візуальні цитати, алюзії та омажі постійно з’являлися у видатних фільмах: «Назад у майбутнє 2», «Зоряні Війні: Повернення Джедая», «Гра», «Привид в обладунках», «Згадати все», «П’ятий елемент», «Матриця», «Робокоп», «Суддя Дредд», «Місто гріхів».

Чому ж такий впливовий фільм залишився без шанувальників?

По-перше, невдалий маркетинг. Блейдранер вийшов в розквіт наукової фантастики. Це була ера "Зоряних війн", "Стар треку" та "Інопланетянина". Це прекрасні та яскраві історії, у той час як "Блейдранер" був чимось похмурим та незрозумілим. Глядач був зовсім не готовий до подібного.

"Коли фільм нарешті з'явився на екранах, я пішов в кінотеатр. Це був вихідний, четверта година. Коли я увійшов до залу зі мною було ще чотири людини, мені це розбило серце. Але я дивився на шедевр і думав, що колись, цей фільм оцінять гідно".  (Тоні Скот брат Рідлі Скота)

Крім того фільм пропонувався як типовий трилер, яким він не був. Трейлер зовсім не відповідав дійсності, але ніхто не знав як продати подібне кіно.

По-друге:

"Фільм, що випередив свій час це так же погано, як фільм, який застарів – проблеми однакові". (Рідлі Скот)

Але минув час і фільм нарешті знайшов своїх шанувальників. В кіноіндустрії з'явилося нове покоління цінителів Блейдранера. В прокат вийшли нові «вдосконалені» та «правильніші» версії фільму кожна з яких намагалася розповісти історію трішечки інакше, але суть від цього не змінилася. Нарешті вкоренилася переконання, що фільм дійсно значущий. Заперечувати не стану. 

"Літні блокбастери приходять і уходять, а час це показник великого". (Рідлі Скот)

«Той, що біжить по лезу» зовсім не проста для перегляду картина. Його важко зрозуміти, а ще важче полюбити. А чи потрібно взагалі? Як на мене важливіше усвідомлювати те, як поява такого феномену вплинула на культуру та кіноіндустрію. Варто, як мінімум, пам’ятати та усвідомлювати витоки цього дивного жанру, бо лише тоді ми зрозуміємо як він працює, інакше все це забудеться в часі, як сльози під дощем.

Всі цитати взяті із документальних фільмів:

  • "Небезпечні дні: створення Блейдранера"
  • "На межі Блейдранера"

Усі фото взяті із публічної бази даних IMDb.

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

"Брий": оповідання
2018 року оповідання "Брий" потрапило до короткого списку конкурсу МАТЕЛОТ - першого українського конкурсу морської прози імені Лисянського, організованого Антоном Санченком, порталом Літакцент і видавництвом ТЕМПОРА. Приємного читання!
Читати більше