Як наважитися реалізовувати ідеї

11 квітня 2017
MartaOnyskiv

Поради дає Лоран Гунель - дипломований спеціаліст з особистісного розвитку - у своїй книзі "Бог завжди подорожує інкогніто". В першу чергу автор звертається до "невільних людей": тих, які не живуть для себе; які бояться висловити свою думку, щоб не розчарувати інших; у яких є брак самоповаги; вони постійно скаржаться та приміряють на себе роль жертви. Щоб змінитися, найперше потрібно навчитися чинити опір:

1. Ідіть навпростець проти об’єктів вашого страху, аж поки страх не щезне, а не ховайтеся в куток і плекайте свій ляк перед незнайомцями.

2. Вчіться висловлювати незгоду, суперечте й висловлю­йте власні бажання, щоб отримувати те, що вам потрібно.

3. Не догоджайте і навчіться не надто перейматися дум­кою інших про себе. Звикайте до того, що ви не завжди відповідатимете цінностям, критеріям оточення; треба насмілитись виявляти свою відмінність, навіть якщо часом вона буде дивною. Тоді ви отримаєте відчуття лег­кості, а надто — свободи.

                                                                             Фото: Сергій Юрків
 
4. Ви поводитесь як жертви, тому що ваш мозок не знає інших варіантів. Розвинути їх можна тільки новими навичками. Тоді побачите, що можете поводитись якось інакше. А згодом ваш мозок сам швидко обере новий варіант дій, якщо той буде більш корисним. Практично реалізувати опір можна, наприклад, наступним чином:
 
  • Тричі на день поводьтеся неправильно, у будь-якому сенсі, в якихось дрібничках. Треба, щоб ви ставали неідеальними на якийсь час, усвідомлюючи, що всеодно залишилися живими, нічого для вас не змінилося і стосунки з іншими не погіршились.
  • Двічі на день відмовляйте у проханні інших чи навіть суперечте їм.

"Людей не можна змінити, можна тільки показати їм шлях, а потім викликати гостре ба­жання йти цим шляхом"


Наступним етапом реалізації своєї свободи є можливість отримувати бажанечого неможливо досягти без:

1. Вміння правильно комунікувати

Л. Гунель вимагає від вас емоційної комунікації з бажанням увійти у світ співрозмовника, "бути в його шкурі": намагатись думати, як він; вірити в те, у що він вірить; роз­мовляти, як він; рухатись, як він. Тоді зможете відчути, що відчуває інший, і на­справді зрозуміти його. Ви будете на одній хвилі. Потім, звісно, можете повернутися до вашого звичайного світогляду, проте зберігатимете якісну і взаємови­гідну комунікацію.

Ви побачите, що інша людина намагатиметься зрозуміти вас. Вона почне цікавитися вашим світом, мо­тивована бажанням не втратити такі стосунки. І тоді вам буде достатньо бути самими собою, просто і природно демон­струючи свою систему цінностей. І вона виявить до неї інтерес. Для цього зовсім не потрібно просити її змінитися чи повчати її… "Людей не можна змінити, можна тільки показати їм шлях, а потім викликати гостре ба­жання йти цим шляхом". Пам’ятайте: досягти цього рівня комунікації неможливо "без любові до співрозмовника, навіть маленької".
 

2. Подолання відчуття помсти

"Коли людина шукає помсти, — вона шкодить собі". Лють генерує енергію і краще перенаправити її на конструктивні дії: наприклад, наважитися зробити щось, чого ви ніколи не робили. Пам'ятайте: помста не принесе нічого, крім руйнації. Коли вам завдали болю, потрібно висловити своє незадоволення: або сказати в очі, або зробити це символічно. Наприклад, написати листа, у якому виплеснути усю гіркоту й злість. А потім цього листа спа­лити чи викинути в річку. "Ми всі народжуємося з однаковим потенціалом віри в себе"

3. Підвищення самоповаги

"Ми всі народжуємося з однаковим потенціалом віри в себе, потім чуємо коментарі батьків, вихователів, учителів... Якщо ж раптом так прикро склалося, що всі вони йдуть лише в напрямі негативу — висловлюють критику, докоряють, звертають увагу на всі наші хиби, промахи і невдачі, — у нашу манеру мислення закарбовується від­чуття неповноцінності й самокритики. У довгостроковій перспективі це призводить до того, що найменша невдача завдає нам болю, другоряд­ний промах змушує сумніватися в собі, найлегша критика вже дестабілізує й обеззброює нас.

Мозок звикає реагу­вати негативно — усі нейронні зв’язки посилюються з кож­ним негативним досвідом. Тож треба привчати розум до нового. Досить часто змушувати продукувати думки з позитивними асоціаціями, відтворювати позитивні емоції, допоки нові нейронні зв’яз­ки не сформуються, не закріпляться і, зрештою, не закар­буються. Для цього потрібен час. Наприклад, "щовечора витрачайте кілька хвилин, згадуючи день і записуючи три дії, які ви виконали протягом нього і якими ви пишаєтеся". Робити це потрібно щонайменше протягом 100 днів :)
 
Фото: Сергій Юрків

4. Вміння боротися з доріканнями

Коли вас оточують люди, які завжди готові покри­тикувати ні за що чи дорікають несправедливо, у жодному разі не можна виправдовуватися — так ви підтверджуєте їхні слова. Замість цього, ставте їм купу за­питань — і нехай виправдовуються вони! І тисніть, не полишайте їх. Вони — а не ви — мусять довести, що їхні закиди обґрунтовані.
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Людина, яка знала, коли і де вмре: Генріх Белль
Белля називають совістю німецької нації. У своїй повісті "Потяг точно за розкладом" він розповідає про війну, про людину й людяність серед руїн. Про рух війни та творення історії - читайте в огляді Анатолія Власюка.
Читати більше