Як художник з українського хутору став "американським Ван Гогом"

135 років тому в одній глибинці Харківської губернії народився один з найепатажніших митців XX століття. Його вважали "батьком" російського та японського футуризму, саме він "відкрив" поета Маяковського. "Американський Ван Гог" або "нащадок хана Батия", ким насправді був знаменитий Давид Бурлюк?
 

21 липня 1882 року в одному з хуторів нинішньої Сумської області народився відомий художник і поет Давид Бурлюк. З раннього віку він відрізнявся своєю любов'ю до мистецтва і неординарним мисленням. У провідних російських художніх університетах він не навчався, оскільки провалив іспити. Довелося "задовольнятися" навчанням в Мюнхені та Парижі.
 

На багатьох фотопортретах художник зображений з пенсне. Це була не просто прикраса. Вся справа в тому, що в дитинстві Бурлюк позбувся ока і, як говорив сам майстер, саме через це у нього був особливий художній погляд.

 

Давид Давидович відомий як засновник футуристичної групи "Гілея" та об'єднання "Бубновий валет" і свого часу намагався "скинути класиків із пароплава сучасності". Головною "зіркою" Бурлюка став Маяковський, якого, за словами Шершеневича, "він підніс на блюді публіці, розжував і поклав в рот".

Саме за його прогресивне мислення Олександр Блок сказав про нього: "Бурлюки, яких я ще не бачив, відлякують мене. Боюся, що тут більше хамства, ніж будь-чого іншого ...".


 

Після насиченої роботи на Батьківщині Бурлюк отримав можливість поїхати в Японію. Багато хто вважає, що тамтешня робота була пов'язана з майбутнім переїздом в США. І в Японії екстравагантний живописець залишив свій слід. Його називають "батьком японського футуризму". Там він створив такі шедеври, як "Гора Фудзі, Японія", "Ворота храму в Японії".
 

Незабаром Давид Давидович переїхав вдо США. Там він зміг продовжити свою творчу діяльність.

Уміння налагоджувати зв'язки, мабуть, було однією з головних якостей Бурлюка. Серез голови поетів та урядів він хотів вписати себе в історію, і не куди-небудь, а поруч з Ван Гогом. Сам жанр дорожніх записок досить відомий, у Бурлюка ж сюжет особливий: він рухається слідами видатного художника. Разом з дружиною Марусею він відправляється в подорож, на південь, місцями Ван Гога. Взявши з собою альбом його репродукцій, Бурлюк відвідує місця художника в Арлі і поряд, роблячи в кожному з них по кілька замальовок.
 

Чому вибір припав саме на Ван Гога? Сам Бурлюк відповідає в тексті: "Друзі запитають: чому не Сезанн? Чому не Ренуар або Боннар? На це питання легко відповісти. Ми завжди повинні пам'ятати дати нашого народження і народження наших батьків". У таких родинних категоріях мислить він свої відносини з попередником.

 

Але, незважаючи на проживання за кордоном, видатний художник не забував про свою Батьківщину, підтримував зв'язок з українськими футуристами під керівництвом Михайла Семенка і завжди говорив, що є уродженцем українських полів.
 

До кінця своїх днів художник вирізнявся епатажем: заповів себе кремувати і розвіяти прах над водами Атлантики.

(via)