Як галицький єврей став королем банків США

26 березня 2015
UAPOST.US

Редакція видання "Сегодня" шукала у Франківську сліди головного банкіра Америки 70-х - Артура Бернса, повідомляє UaPost.
 


Голова Федеральної резервної системи США, радник з економіки кількох американських президентів Артур Бернс був галицьким євреєм. Він запам'ятався багатьом американцям незмінною люлькою, густими сивим волоссям і дещо гугнявою вимовою. Помер у Штатах 25 років тому. А наступного року ми відзначатимемо 110 років з дня народження одного з найвпливовіших економістів XX століття.

Перші десять років свого життя, на початку минулого століття, Бернс провів у Станіславі, який тепер називається Івано-Франківськом. А рідня знаменитого економіста до Другої світової війни, ймовірно, проживала на вулиці Пьотра Скарги (тепер - вулиця Василіянок), у нинішній центральній частині міста.

ЄВРЕЙСЬКИЙ СТАНІСЛАВ

Коли 27 квітня 1904 в сім'ї Натана Бернсайга (Беренцвайга) і Сари Юран народився хлопчик, який пізніше став відомий як Артур Френк Бернс, Станіслав був звичайним провінційним містечком Австро-Угорської імперії, населення якого здебільшого було єврейським. До Другої світової війни євреїв у місті проживало вдвічі більше, ніж поляків, українців і німців разом узятих. У той час жартували, що у Станіславі тільки вулиці польські, а будинки - єврейські. 70% тодішніх будівель належало багатим єврейським родинам Маргошесів (власники шкыряної фабрики), Ліберманів (спиртзавод), Мендельсонів (ватно-батинна фабрика), Касвінерів, Урманів (цегельні заводи) і Гальпернів (банкіри та домовласники). Одних тільки синагог в місті було 56. До речі, в одну з них за іудейським звичаєм Натан і Сара повинні були принести свого сина на восьмий день від народження для виконання обряду обрізання.

Сім'я Артура Бернса не належала до заможних євреїв і не від хорошого життя вирушила за океан разом з першою хвилею трудової міграції. На початку ХХ ст., рятуючись від бідності, покидали рідні домівки і українські селяни, заселяючи Канаду, і найбідніші верстви єврейського міського населення. За даними істориків, з 1880 по 1910 рік з Галичини (переважно в Сполучені Штати Америки) виїхало понад 230 тисяч євреїв.

БЕРНС: ВІД ПОСУДОМИЙНИКА ДО ФІНАНСОВОГО ГЕНІЯ


Франківськ був Станіславом

Артур Бернс прибув з батьками в Штати у віці десяти років. До цього часу він повинен був уже отримати початкову освіту в будь-якому станіславському хедері - школі для хлопчиків, навчання в якій починають зазвичай у п'ятирічному віці. Однак перша достовірна інформація щодо біографії Артура Бернса стосується вже тих років, коли його сім'я оселилася в американському портовому місті Бейон в штаті Нью-Джерсі.

З офіційної біографії Артура Бернса відомо, що його батько Натан Бернсайг вже в Америці скоротив своє прізвище до Бернс - більш звичного для американців. Під цим ім'ям він почав у Бейоні свій власний бізнес, виконуючи малярні роботи. Юному Артуру теж довелося працювати, щоб допомогти батькові утримувати сім'ю. Підлітком він освоїв професії поштового клерка, офіціанта, суфлера в театрі, мийника посуду, юнги на нафтовому танкері та продавця.

Зароблених грошей Артуру вистачило для здобуття вищої освіти в Колумбійському університеті. Під час навчання він вирізнявся серед студентів цілеспрямованістю і надзвичайною працездатністю, чим привернув увагу тодішнього світила американської економіки Уеслі Мітчела. У 1930 році 26-річний Артур отримав ступінь кандидата економічних наук і прийняв від Мітчела запрошення працювати у заснованому ним Національному бюро економічних досліджень. Разом зі своїм наставником він зайнявся вивченням економічних підйомів і спадів - так званих циклів ділової активності.

Незабаром Артур Бернс очолив економічну раду за часів президентства Дуайта Ейзенхауера, а згодом потрапив у команду Річарда Ніксона. У найважчі для Америки сімдесяті роки, коли країну накрила хвиля інфляції і тривала виснажлива для економіки війна у В'єтнамі, Артур Бернс став головою Федеральної резервної системи - структури, яка виконує функції американського центрального банку. Саме під час його головування американський долар втратив вільне конвертування в золото.

На початку сімдесятих років, коли почалася політика розрядки в американсько-радянських відносинах, Артур Бернс у складі представницької урядової делегації побував у Радянському Союзі, відвідавши Москву. Невідомо, чи були тоді у нього внутрішні пориви провідати рідне місто на Галичині, де він народився і виріс. Однак, навіть при його великому бажанні в той час в Івано-Франківськ Бернса не пропустили б. За радянської влади Івано-Франківщина, насичена секретними військовими ядерними об'єктами, була закритою областю для іноземців.

Уже в поважному віці Артур Бернс завершив свою політичну кар'єру на дипломатичній службі - в 1981-85 роках він був американським послом в Західній Німеччині. Останні роки життя він прожив на віллі неподалік курортного Вермонта в колі своєї родини: дружини Гелен Бернс (Бернштейн) і двох синів - Йосипа, який також став економістом і Давида, котрий обрав професію адвоката.

Помер Артур Бернс в 83-річному віці від хвороби серця.

У ФРАНКІВСЬКУ ЗНАЙШЛИ РОДИЧА ПО МАТЕРІ

Єврейське кладовище Франківська

"Щодо архівних даних про людей з прізвищем Бернсайг або Беренцвайг до мене ще не зверталися, - зауважив головний равин Івано-Франківської ортодоксальної іудейської громади Мойше-Лейб Колесник. - А ось когось із Юранів, напевно, знайдемо - прізвище матері цього Артура Бернса мені траплялося".

Хоч для євреїв досить важливими є знання про своїх предків, але розшукати далеких родичів по прізвищах важко, тому що прізвища у них з'явилися порівняно нещодавно - тільки в XIX столітті. До того часу на надгробках писали лише "такий-то, син такого-то", та ще вказували місцевість, звідки він походив. Дивно, але для ідентифікації цього було достатньо.

На жаль, в Івано-Франківську знайти могили дідуся чи бабусі Артура Бернса вже неможливо. У шістдесятих роках варварськи зруйнували найстаріше єврейське кладовище біля колишньої Тисменицької дороги (тепер - вулиця Незалежності), яке проіснувало майже три століття. Зараз на цьому місці - кінотеатр "Космос", недіюча лазня, дитячий садок і житлові будинки. Нове єврейське кладовище було відкрито в Станіславі в 1926 році, тут поховано багато ровесників Артура Бернса та їх батьків. В цілому ж тут збереглося 4,5 тисячі могил євреїв, які померли в до- і післявоєнний час. У братських могилах поховані також понад сто тисяч жертв Голокосту під час німецької окупації.

"Зі 127 тисяч євреїв, що жили на території теперішньої Івано-Франківської області, під час війни вижили ледь півтори сотні, - зауважив Мойше-Лейб Колесник. - На території єврейського гетто була в'язниця, на розі нинішньої Галицької та Довгої. Говорять, що кров звідти потоком текла через вікна на вулицю".

Після відродження єврейської громади в Івано-Франківську (вона тепер налічує всього 400 осіб разом з членами сімей) територію цього кладовища огородили і частково облагородили, хоча його далека частина все ще залишається непрохідною. Кілька пам'ятних знаків нагадують про жертви Голокосту. А ще сюди звозять залишки намогильних стел, які часто знаходять під час ремонту вулиць. У радянський час, виявляється, їх нерідко мостили надгробками з єврейських кладовищ.

В архівних матеріалах, які опинилися в розпорядженні головного равина Івано-Франківської області, вдалося розшукати лише одного чоловіка, який міг бути родичем американського економіста. Хаїм Юран, який був на п'ять років старший Артура, клопотав про виїзд з Польщі в 1932 році. Проживав цей чоловік на вулиці Пьотра Скарги.

У державному обласному архіві на запит про можливих родичів Артура Бернса повідомили, що прізвища Бернцвег, Беренцвайг і Юран в Станіславі в той час зустрічалися. "Однак у цих людей не такі імена, як у батьків Артура Бернса, - зауважила заступник начальника відділу інформації та використання документів Любов Соловка. - Відомо, що проживали ці сім'ї також у центральній частині міста - на вулицях Липовій (тепер - Шевченка) та Казимирівській (тепер - Мазепи)".

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

8 занедбаних місць на планеті, від яких стає моторошно
У світі багато занедбаних місць, і кожне з них має свою історію. Якісь місця вселяють страх, якісь – почуття захоплення. У статті ми зібрали для вас наймоторошніші місця на Землі, від яких перехоплює подих.
Читати більше
Хто вона: Найкрасивіша українка діаспори
Цього року участь в конкурсі краси Мiss Ukrainian Canada-2018 взяли понад 100 конкурсанток з усієї Канади. Уродженка з міста Дрогобич Львівської області, Юлія Щербан стала володаркою розкішної корони з тризубом.
Читати більше