ЯДЕРНИЙ ДЕТЕКТИВ
Фредерік Форсайт. Четвертий протокол
Це типовий політичний детектив.
1986 рік. Генеральний секретар ЦК КПРС Юрій Андропов, який знаходиться при смерті, намагається змінити ситуацію у Великобританії. Він хоче змусити цю країну відмовитися від ядерної зброї.
Того року прем’єр-міністр Великобританії Маргарет Тетчер призначила дочасні парламентські вибори. У спину дихали конкуренти з лейбористської партії. Перемога консерваторів була сумнівною.
Андропов, не ставлячи до відома КГБ і ГРУ, засилає до Великобританії особисто йому відданого майора Петровського. Той має підірвати біля американської військової бази невеликий ядерний пристрій. У всьому СРСР звинуватило би США, а до влади у Великобританії прийшли би лейбористи, які би відмовились від ядерної зброї.
Активну участь у розробці таємної операції бере легендарний радянський розвідник Кім Філбі. Він хоче повернутися на свою малу батьківщину. Навряд чи це могло бути можливим за уряду консерваторів.
СРСР відверто порушив так званий Четвертий протокол, підписаний між ядерними державами, за яким було заборонено провозити ядерні вибухові пристрої на чужу територію.
Це – політичне тло, на якому розгортаються події. Письменник вводить десятки персонажів, які в тій чи іншій мірі причетні до історії. Це люди з різних відомств і різних країн. Світ занадто вузький, і в будь-якому місці на планеті може прогриміти ядерний вибух.
Радянська система показана дуже жорстокою. Будь-який виконавець волі Андропова, який бере участь в операції, готовий до самопожертви в ім’я ідеї. З іншого боку показані люди вільного світу, які вносять свою лепту в розкриття змови завдяки власному професіоналізмові й патріотизму. Це, можливо, наївно і пафосно, але письменник мислить саме так.
Як на мене, в романі “Четвертий протокол” дуже багато технічних деталей. Відчувається, що автор у темі. Але ж навіщо це все читачеві? Він збирається сконструювати ядерний пристрій? Натомість психологічної складової, яка би розшифровувала вчинки головних героїв, ми не знаходимо.
У розвідці не буває дрібниць. Від самого початку все пішло не так, як мало би бути. Випадковості й незначні помилки гублять всю операцію. У Москві змушені від неї відмовитися. Залишається лише чужими руками прибрати виконавців, а розвідкам інших країн не дати можливості звинуватити Радянський Союз у втручанні в справи Великобританії та США.
Здавалось би, хеппі енд, світ врятований від чергової ядерної провокації. Але не покидає відчуття, що поки існують системи, які протистоять одна одній, планета Земля не застрахована від ядерного знищення.
Подібні операції СРСР розробляв упродовж свого існування. Звичайно, вони засекречені й не скоро ми матимемо змогу прочитати в архівах відповідні документи, якщо їх досі не знищили. Письменнику вдалося інтуїтивно відчути ситуацію, з допомогою власної фантазії її розвинути і видати цілком правдоподібний продукт.
Анатолій ВЛАСЮК
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
