Я жінка, і я втомилася

«Я втомилася!» - дозволь собі сказати ці слова, дозволь собі їх відчути. Втома – це зараз така розкіш, ти ж маєш бути продуктивною 24/7, ти маєш саморозвиватися, слідкувати за собою, слідкувати за будинком, слідкувати за всім, наче ти не жінка, а ФБР. Я скажу те, що не скаже жоден лайф-коучер. Ти маєш право нічого не робити, можеш просто насолоджуватися життям, просто бути щасливою тут і зараз. Для цього не потрібна англійська на рівні upper-intermediate, не важливо чи маєш ти якийсь диплом, чи пройшла курси з основ програмування, чи ти достатньо розкута в ліжку й чи стильна на тобі сукня. Не візуалізуй бажання й не намагайся віднайти забраклі сили на біговій доріжці, не просинайся о п’ятій годині ранку й не ходи на семінари.

Світу зовсім начхати, скільки всього ти можеш зробити, і яка ти незамінна робітниця, йому абсолютно наплювати, що ти сьогодні встигла і яку нову маркетингову стратегію вигадала. Завжди знайдеться хтось кращий за тебе. «Конкуренція – це чудово, вона змушує працювати так, як би ти ніколи не працювала», - стверджують ті, хто «досягли успіху». Ні. Це чудово тільки для компанії, для одного дяді, якому на тебе начхати так само, як і світу. Так, світу, всім цим людям навколо, абсолютно фіолетово, хто ти. Якщо тебе не стане – вони цього не помітять, жорстоко, але факт. Ти нічого не лишиш після себе, це лише ілюзія. Навіть, якщо станеш найвидатнішою художницею або письменницею, світу все ще буде до лампочки. Ти зостанешся далеким ім’ям у підручнику. У тебе буде власна сторінка у Вікіпедії і, можливо, якийсь студент підготує про тебе доповідь, але це все, на що можна розраховувати.

Все ще хочеш витрачати дорогоцінний час на поглинання мотиваційних книжок і поради лайф-коучерів, які живуть за твої гроші? Ти боїшся бути немодною, я вгадала? Боїшся чогось не знати, боїшся не хотіти подорожувати, боїшся не хотіти сексу до шлюбу, боїшся виглядати на свій вік, боїшся здатися несучасною, боїшся не ходити на корпоративи, ти боїшся, боїшся, боїшся… Робиш це так часто, що вже не помічаєш, і взагалі-то стрес – рушійна сила еволюції, чи не так?

Але світу начхати, пам’ятаєш? Якщо ти прийдеш на роботу з брудним волоссям або ненафарбована – це нормально, так, певно, Вони здивуються, але всі ці люди навколо так само намагаються створити навколо себе ідеальний образ, бо думають, що живуть в ідеальному світі. Якщо ти вдягнешся так, як зручно тобі – це теж нормально. Сучасна фешн-індустрія настільки розвинулася, що не може дозволити собі зупинитися, тому щороку ми щиро затюкуємо рюші й блискітки, які були популярні минулого сезону. Та якщо ти одягнеш бабусину сукню або плащ з секонд-хенду, Коко Шанель не перевернеться в труні. Слухати класику й танцювати під пісеньки з Диснеївських мультів – цілковито нормально, як і не хотіти бути лідером, як і мати п’ятдесят зайвих кілограмів (якщо не шкодить здоров’ю, звичайно). Тобі не обов’язково мати голлівудську посмішку й ідеально гладкі ноги. Не треба вступати в конфлікт зі світом, ти ж не проблемний підліток, правда? Він не буде з тобою сваритися, бо йому що? Правильно, начхати. Просто дозволь іноді самій собі не очікувати надто багато, не намагатися бути ідеальною, не створювати навколо себе образи.

Їж м’ясо, якщо хочеться, або не їж, не рахуй калорії, не гартуй у фітнес-центрах, не намагайся утримати стосунки, не намагайся принести гордість батькам, з’їж цей шматок піци або тістечко просто зараз, без докорів сумління, не дочитуй нецікаву книгу, не роби, все що від тебе вимагають. Ти всього лише жінка й не повинна бути найрозумнішою, найкрасивішою, найцікавішою, найпривабливішою і най, най, най. Дозволь собі полінуватися, нічого не робити й спокійно до цього поставитися. Май сміливість сказати собі: «Я втомилася».