Мауглі чи Доктор Краусс

9 листопада 2015
Roman Bonchuk

Зараз непросто форматувати схему того, що насправді потрібно: те, що може принести який-небуть прибуток чи, бодай, сатисфакцію соціальної необхідності. Менегетті наводить приклад впевного варіанту здобуття соціальної вартості самого індивідуального продукту - для цього небхідним є "ціннісне" самих об'єктів: вкладай душу як в технічному аспекті, так і ментальному - й успіх вам гарантовано. Я бачив речі, створені з надзвичайною енергетикою внутрішної доброти та моралі - не варто все зводити до Гри. Ігрища є добрими, як проміжний аспект, а все ж таки душевна програма потребує Відкритості. Зокрема в сучасному візуальному просторі, де сама цінність та актульність зводяться, за Лаканом, до грифу Нове-новеньке, а між нами й шимпанзе 2% різниці, ще й взяли, як те мавпеня, патики та робимо селфі.


Це вагомий показник здеградування, хоча й штиб лаканівської Ідентифікації: ось Я, до прикладу, ось я тут сфотографувався, до прикладу. Це просторове відокремлення і є методою рефлексії в Часі-просторі. Ще є варіанти? Я зафіксував себе на тлі певного ступеня й певної градації для особистісного віднайдення себе й переконанні Я - Є.

Формула "я-є" замінила формулу Декарта: " я думаю - це означає, що я існую".

Я усвідомив себе (модель мислення) у формі фіксацій та рефлексій у соцмережах - варіант монологу-діалогу, малотривалий крик і переконання, що не так й все і погано....

Лакан формує Модель людини як когнітивно-біхервіонфстичну схему, де можна при бажанні й вмерти в комп'ютері, й воскреснути - головне, щоб час був і світло не вимкнули. Ще дуже цікавою є саме преамбула сучасних мистецьких ілюзій: ну окрім масовості й тріумфу (це маркетинг малого заробітку за рахунок кількості, хоча декотрі й полюбляють зривати підсвідому кірку як апельсинову), шалений пошук просто Нового; цього не було, так, ще цього не було - ще соус із гарбуза та олія із печінки акули - яка до біса від того спектаклю користь: дійсно, ніякої, і так ми всі помремо...

Історії треба давати ціннісні цінності /ЦЦ/, тоді відбудеться як внутрішня, так і зовнішня сатисфакція.

Це "принцип Карлсона" - тобто він, щоб зрозуміти, як працює телевізор та хто в ньому виступає і говорить, зробив спробу зайти за телевізор!

І що він там побачив - нічого, але спроби були. От такий стан сучасних дискурсів - кругляння навколо, але сутність Ретранслятора й ЦЦ залишаються непотрібними.

Менше з тим, отже повернімось до першоджерел....

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Що можна дізнатися про себе на основі власних сексуальних фантазій
Наші сексуальні фантазії відображають, принаймні частково, особистісні риси та особливості. Доктор філософії Джастін ЛейМіллер, вивчаючи сексуальні фантазії понад 4000 американців для своєї книги, виявив, основні п'ять факторів особистості. А саме...
Читати більше