Вже розвелося стільки мудреців...

Вже розвелося стільки мудреців,

Які віщають з пафосом пророка,

Немов всотали мудрість всіх віків, –

До бід усіх додалась ще й оця морока.

Вони нас вчать, як маємо ми жить,

Кого любити, ненавидіти, вбивати,

Молитися на кого, з ким дружить,

Хто батько нам, а хто нам рідна мати.

Вони в Європу не пускають нас,

Бо їм азійське ближче, не козацьке.

Мабуть, дали би безкоштовно газ,

Щоб далі ми вели життя жебрацьке.

А скільки глуму в цих брудних словах,

Неправди, жовчі, ненависті, злості!

Ні Бог не витримав би, ні Аллах –

Як Україні москалі ламають кості.

А ми живі – і вічно будем на землі.

Не зазіхали на чуже ніколи.

І запорізькі козаки в імлі

Ведуть в Європу нас через пустелі й доли.

… Вже розвелося стільки мудреців,

Які віщають з пафосом пророка,

Немов всотали мудрість всіх віків, –

До бід усіх додалась ще й оця морока…

Анатолій ВЛАСЮК

21 травня 2016 року