Вже ноги скуті ланцюгами.
У скруті серце. І душа ледь дише.
Оточені північними катами.
Листа із волі друг вже не напише.
Упир кров українську смокче підло.
Залишить після себе лиш руїну.
Він пан, а нас вважає бидлом.
Знов до Московії приростить Україну.
Та жевріє в нас дух бунтарський.
І Гонта, й Залізняк не вмерли.
Здолаєм каганат татарський.
Ми не дамо, щоб із землі нас стерли.
Ічкерія, Кубань піднялись люто.
Воронеж і Далекий Схід палають.
Їм волю ще царями скуто.
Та карлики в Кремлі конають.
Російський бунт кривавий на планеті.
Горять міста. Дрижить земля нещасна.
Диявол хижо скалить зуби в Інтернеті.
Не скоро ще вогонь загасне.
Анатолій ВЛАСЮК
29 квітня 2017 року
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
