Витоки української анімації: Семен Гуєцький

19 квітня 2018
Редакція

Якщо говорити про спогади з дитинства, окремо варто згадати й про мультики... Адже в кожного з нас був улюблений, а то й не один ;) Веселі герої та їхні цікаві пригоди завжди захоплювали нашу уяву.

Але нічого б цього не було без перших аніматорів, зокрема й українських, завдяки яким відбувся розвиток сучасного кінематографу.

Більш як 90 років тому в молодій українській державі відчувалося піднесення – Ренесанс "наших двадцятих". Всі втомились від війни, ще не знали жахів репресій – море сподівань і сплеск емоцій. Саме в ті часи натхненні художники створили першу в Україні мультимайстерню на базі Одеської кінофабрики та випустили перший український анімаційний фільм "Солом'яний бичок", автором якого став В'ячеслав Левандовський.

Ескізи до анімаційного фільму "Солом'яний бичок" В. Левандовського
zhytomyr.travel​

Створені Левандовським "Українізація", "10", "Казка про білку-хазяєчку та мишку-лиходієчку" – дивовижне втілення таланту людини, що зналася на музиці, балеті, театрі, живописі, графіці, а головне – зуміла виростити прекрасних учнів, одним з яких був Семен Гуєцький.

Семен Гуєцький народився в Житомирі у 1902 році. Про його дитинство відомо небагато: батько був ремісником, мати – домогосподаркою. Одинадцятій дитині в сім'ї випала на долю і тяжка праця, і війна, і лихоліття, а під час громадянської війни 14-річного Семена мало не розстріляли. Дивовижне бачення краси і талант художника він розвивав у Житомирській художній профтехшколі О. Канцерова, де навчався з 1921 року. Потім до 1929 р. був Київський художній інститут, де досвідом ділились метри Ф. Кричевський, М. Бойчук, Л. Крамаренко, і робота на Київській кіностудії. Там молодий художник-мультиплікатор разом з однодумцями наполегливо вивчав найкращі досягнення тих часів, які демонстрували колеги – мультиплікатори тодішнього Союзу, та світовий досвід.

Обговорення нового мультфільму провадять (зліва): Євген Горбач, Іполит Лазарчук, композитор Олександер Зноско-Боровський, Семен Гуєцький (Фото 1930-их років)
zhytomyr.travel​

Особливо ретельно вивчали методи роботи Волта Діснея, який переможно освоював простори кіноіндустрії. Вивчали його технологічні й мистецькі здобутки та додавали свої. На початку 1930-х було створено українську мальовану анімацію "Мурзілка в Африці". Семен Гуєцький та Євген Горбач освоїли новий для наших теренів метод, яким послуговувалися в ательє Діснея. Суть його полягала в тому, що персонажа в русі пофазно малювали на прозорих аркушах целулоїду, малюнки почергово викладали на декорацію на звичайному папері ' знімали. Це і полегшувало знімальний процес, і давало великі творчі можливості.

У співпраці з Євгеном Горбачем та Іполитом Лазарчуком у 1935 році Гуєцький створив анімацію "Тук-Тук і його приятель Жук", де також помітний вплив Діснея від "картинки" до деяких "ґеґів". До речі, минулого року на студії Довженко-Центр відреставрували анімаційний раритет...

Кадри з анімації  30-х років!

А в 30-ті молоді амбітні українські митці хотіли творити об'ємні та кольорові мультфільми, про що повідомлялось у 1936 році в  журналі "Радянське кіно": "На Київській кіностудії ведеться підготовка до виробництва кольорового мультиплікату". З. Маршак згадувала: "Дуже талановиті митці, які прийшли в мультцех із художнього інституту і технікуму, завжди прагнули створити мультиплікати яскраві й оригінальні".

Кадри з анімації "Тук-Тук і його приятель Жук"
zhytomyr.travel​

Ще одним шедевром анімації 30-х був "Чарівний перстень" – самостійна режисерська робота Семена Гуєцького. Епічний мальований фільм, на жаль, не зберігся, нам лишилися тільки враження Бориса Крижанівського: "Це дійсно було дуже красиво зроблено. З великим смаком, без сентиментальності та надмірної стилізації. У фільмі розчищалися підходи саме до створення національних за формою мальованих кінокартин, що сягають своїм корінням у народну творчість. Але фільм "Чарівний перстень" було несправедливо оголошено проявом "українського буржуазного націоналізму" і покладено на полицю. Режисер-художник мусив піти зі студії".

Семен Гуєцький прожив довге і цікаве життя. Ветеран війни, член Спілки художників СРСР майстерно створював образи, що відображали епоху. Його художні полотна розійшлися різними галереями та приватними колекціями по всьому світу, є вони й в Житомирському краєзнавчому музеї. Але перші анімаційні роботи Гуєцького – фундамент вітчизняної мультиплікації.

Текст: Оксана Давиденко
Джерело: zhytomyr.travel​
Фото і відео
з відкритих джерел
За матеріалами текстів А. Канівець, І. Капітонова

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

9-й Одеський міжнародний кінофестиваль представляє іміджевий ролик 2018 року
Від моменту створення першої кінострічки найголовнішим для будь-якого фільму є глядач. Минулого року саме глядач став центральною фігурою офіційного іміджа ОМКФ. Цьогоріч команда ОМКФ та Ігор Стеколенко вирішили поглибити тему, зробивши головним героєм ролику сприйняття.
Читати більше