Винничук: З "польськими таборами смерті" розібралися, на черзі "українські поліцаї"

23 лютого 2018
Кирило Кр.
"В недавньому польському законі є здорове зерно – це заборона вживати вислів "польські концентраційні табори смерті". Бо які ж вони польські? Думаю, що і нам раз і назавжди треба заборонити вираз "українська поліція" під час Другої світової, бо яка ж вона була українська?" - про це у своїй статті "Підводні міни політкоректності", опублікованій на сайті "Збруч", зазначив журналіст та письменник Юрій Винничук, розповідає zik.ua
  "Те, що поляки бороняться від різноманітних маразмів, які часто вигулькують у книжках та фільмах (зокрема можна згадати німецький серіал "Наші батьки, наші матері", де поляків і українців показали учасниками Голокосту і антисемітами), дає і нам гарний приклад, як нам боронитися від таких самих вигадок. Бо коли поляки дуже гостро запротестували проти цього серіалу, то ми обмежилися лише фейлетонами. І жодної ноти протесту від уряду", – акцентував письменник.
 
Юрій Винничук. Фото: УНІАН
 
"Думаю, що і нам раз і назавжди треба заборонити вираз "українська поліція" під час Другої світової, бо яка ж вона була українська? Навіть поминаючи той цікавий факт, який відзначають німецькі документи, що так звані українські поліцаї розмовляли російською. Цю поліцію тулять геть до всіх злочинів, всюди вона була", – додав він.



Письменник зазначає, що на російських окупованих теренах теж була поліція, однак вираз "русскіє поліцаї" він не зустрічав.
  "Зазвичай обмежуються лише одним словом "поліцай" без уточнення, або, як це видно з російських перекладів зарубіжних авторів, ліплять українців усюди, куди не ліньки, хоча в оригіналі українці не згадувалися", – підкреслив Винничук.

"У Польщі теж була поліція, і в гетто була поліція. Але куди їм? Найпопулярнішими є українські поліцаї. Навіть в німецьких концентраційних таборах пильне око росіянина, поляка чи й німця бачило саме українських поліцаїв. Цікаво, яким чином вони їх отак з відстані вирізняли? Невже вони й там синьо-жовті опаски носили? Бо окремі свідчення вражають: Владислав Шпільман, відомий нам з фільму "Піаніст", у своїх спогадах теж бачить у шпарку вагона на в'їзді до концтабору… українських поліцаїв. Важко сказати – може, вони співали "Гей, у лузі калина", може, мали вишиванки, а може, йшли навприсядки", – іронізує він.
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

8 занедбаних місць на планеті, від яких стає моторошно
У світі багато занедбаних місць, і кожне з них має свою історію. Якісь місця вселяють страх, якісь – почуття захоплення. У статті ми зібрали для вас наймоторошніші місця на Землі, від яких перехоплює подих.
Читати більше
XVII СТ. : ПОЛОНІЗАЦІЯ, ВІДРОДЖЕННЯ, ПОЧАТОК РУСИФІКАЦІЇ
Особлива важливість цієї епохи для долі українства та його питомої мови не підлягає жодним сумнівам, хоча в різні її періоди в різних куточках української ойкумени відбувалися відмінні навзаєм, не раз "протилежні за знаком" процеси.
Читати більше
Як слов'янки прикраси носили
Яскравим та виразним наповненням до українського народного одягу виступали прикраси. Вони виконували захисну функцію амулетів, талісманів, оберегів, які супроводжували людей упродовж життя. Основним призначенням ювелірних виробів було доповнення до костюма. Звідси і їхня художня виразність, багатство форм і технічних прийомів, які збереглися і зараз.
Читати більше