В’ячеслав Гук, зі збірки «Кримський літопис»

28 червня 2021
В'ячеслав Гук
***
Господь залишив нас на цій землі
спокутувати споконвічний гріх,
ховалася печаль в очах твоїх,
і билися у шиби мотилі;
я пам’ятаю на столі обрус,
як ми сиділи в мертвій тиші вдвох,
і наші душі, сповнені тривог,
здавалися цілунком спраглих уст;
я бачив за відчиненим вікном,
як селянин під гору вів коня,
і відчував жахний огарок дня,
як дзеркало, завішене рядном;
а ти була у білій сукні, тій,
яку вдягала, коли мала йти
на службу в храм, де Божі молитви
не залишали серця в самоті;
тепер мені не страшно в гріб лягти,
я теж, як ти, колись, на жаль, помру,
та спогади про вечір той зберу,
щоб в пам’яті до смерті берегти.
В’ячеслав Гук, зі збірки «Кримський літопис»
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com