Статті / Література

В’ячеслав Гук, зі збірки «Кримський літопис»

13 жовтня 2020
В'ячеслав Гук
***
Твоє зерно важке, твої слова пророчі –
троюдить вечорів настояний сумир,
і голуб сизий голосно туркоче,
де сон води колись уста живив;
у плинності буття заховується сталість
і кожна річ стає основою основ,
як зерен сущих біль, як безнастанна жалість,
що п’янко й назавжди вмерзає в рідну кров;
моя самотносте, моя велика згубо, –
в розгойданій воді відбивсь пташиний гурт –
так зграя наполоханих голубок
вривається в життя, відшукуючи суть;
проте мовчить вода і сутінь хвиль згасає,
де паділ зберігає світло дня,
і голубів стрімка тривожна зграя
летить над тихим полем навмання.
В’ячеслав Гук, зі збірки «Кримський літопис»
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Автора Категорію Публікацію

574

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Скопіюйте цей код на ваш сайт, або блог:

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

UA Modna 0
Повідомити про помилку