В’ячеслав Гук, зі збірки «Гілочка кримського тиса», 2018

15 серпня 2019
В'ячеслав Гук

***

Грубе полотно сонного осіннього поля й огрублі

гілки густих чагарів, де сховались порожні гнізда, –

він залишався у власних переконаннях незмінним,

вночі кохана жінка цілувала його в пошерхлі губи,

і він корився, втомлений виснажливим переїздом, –

відчуваючи душевне тепло й прохолодні її коліна,

ніч ущерть наповнювалась відгомоном пташиним;

за межею його відчуттів тривало пізнання любові –

вона розлучилась, і він був вільним уже два роки,

їхні руки змикались, їхні губи жадно пили цілунки,

їхнє життя підкорялось загальновизначеній основі,

вже відродивши у колись знищених душах спокій

і закріпивши коханням досі невизначені стосунки;

впродовж ночі дрібний дощ у вікна кімнати стукав;

вранці йому не ставало духу звести на неї погляд,

вони були у їдальні, він їв салат, вона мила посуд,

по радіо говорили про посуху та окупацію Криму,

йому дуже важило, що вона просто стояла поряд,

попри сусідські плітки й людський недолугий осуд

з нею він рівновагу в беззмістовнім житті отримав –

ніби ванна перетворювалась на річку незглибиму;

затишна маленька квартира в розселеному будинку,

де можна було усамітнитись і забути про все на світі,

в тій місцевості мовчазне співчуття визначало досвід,

коли вона йшла до церкви, то зав’язувала хустинку,

він ішов поруч у чорнім костюмі, й птахи перелітні

в чагарниках край поснулих полів зустрічали осінь,

а вони набожно мовчали, неначе були чужими досі.

В’ячеслав Гук, зі збірки «Гілочка кримського тиса», 2018

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Жовтий, сірий або все-таки білий: виберіть відтінок вашої зубної емалі
Білосніжна посмішка не в усі часи і не у всіх народів була в пошані. Щоб підкреслити свій статус і благородне походження, стародавні римляни носили золоті коронки, а японки чорнили зуби спеціальним лаком.
Читати більше
Фотодобірка українських місць Нью-Йорка (част. 1)
Вулиця Тараса Шевченка, кредитна спілка-мільярдер, легендарний український ресторан, де знімають голівудські фільми, представництво України при ООН — усе це та багато іншого, пов'язаного з Україною, ви зустрінете в Нью-Йорку.
Читати більше