|
28 лютого 2020
В'ячеслав Гук |
***
Всі його думки були звернені до жінки, яка вже померла –
минулого тижня він втратив дружину і поховав первістка,
тепер залишилося тільки скам’яніле сьогодення і безвихідь
десь там, у глибокім яру, де слабко жебонів синій струмок;
він хотів заспокоїти тугу сльозами, що ставали розрадою,
як і тоді, коли повна неможливість зрозуміти одне одного
віддаляла їх, молодих і закоханих, на нездоланну відстань,
ніби вони дивились на потік води, що тихо плинув на схід;
не існувало навколо нічого, що змушувало б повернутись
у той час, де розлогі крони дерев поранили похмурий вечір,
де за комір старого пальта натекло вже багато дощу, та він
глибше занурився в тяжкі думки і насунув капелюха на очі;
у його душі палав глибинний вогонь, нічим не прихований,
як і тоді, коли останній нічний потяг вже рушав із вокзалу,
а він, зажурений, тримав у руках валізу і стояв сам у тамбурі –
не в силах забути ту, з якою розділив не одну пристрасну ніч;
він добре пам’ятав їхні тривалі зустрічі в бузкових сутінках,
згадав, як не міг підібрати відповідних слів, щоб висловитись,
як вона плакала, коли він, пойнятий тривогою, просто мовчав,
а на ставку, сповиті зимою, кахкали й метушились дикі качки.
В’ячеслав Гук, зі збірки «Гілочка кримського тиса», 2018
Картина: Wild Ducks Swim In A Freezing Winter Pond by Jeelan Clark, 2019.
.
| 0 | 905 |
Умови використання матеріалів сайту
Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку
Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com
