В'ячеслав Гук, нові вірші, 2020

28 січня 2020
В'ячеслав Гук

КОРОВИ

Коли на бойню гнали їх гуртом –
рябих і чорних, сірих і червоних –
шерсть їхня пахла свіжим молоком,
та жах в очах чаївся безборонних;

я бачив тих приречених корів,
що повагом ішли в сухому світлі,
і Божий день у кронах в’язів тлів,
немов слова, даровані молитві;

я був тоді звичайним дитинчам,
яке жаліло сплакану тварину,
здавалося, що я навік втрачав
дитинство й поринав у драговину;

так небеса горішні ждуть яси
і пообіддя меркне в тиховоді,
і час боронить залишки краси
осінніх барв, як письмена Господні;

їм не дозволили напитися води
з озерця, що живило спраглих поруч,
лише блукали дикі голуби
на черепичних крівлях зерносховищ.

В'ячеслав Гук, нові вірші, 2020
Фото: https://www.flickr.com

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

КУПАЛЬСЬКЕ СВЯТО: витоки, звичаї, сценарій заходу. Особливість цьогорічного свята
Цією розповіддю прагну сприяти розкриттю української суті народного купальського обряду, показати красу і неповторність найпоетичнішого свята природи, а організаторам купальських дійств – подарувати сценарій ориґінального заходу.
Читати більше