В’ячеслав Гук, нові вірші, 2019

9 листопада 2019
В'ячеслав Гук

САД

Прислухайся, як сад вночі мовчить,
як птах збиває стиглий плід із гілки,
але скуштуй – а він у роті гіркне,
і кров у жилах, як жива, болить;

та світлотінь, мов піна хвиль, легка,
життя людське, на жаль, не осягнути,
як те мовчання саду, млою скуте,
яке надвечір ранить плач струмка;

вже падолист в саду плоди зібрав,
траву, укриту інеєм, знечулив,
й пташине пір’я, що тремтить в намулі,
із плином часу не втрачає барв;

пір’їнка як основа ваготи,
вже оплодень лишився без насіння,
й дерева огортає ніч осіння,
яку птахам до ранку берегти.

В’ячеслав Гук, нові вірші, 2019

Photo: Derek Thomas

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Жовтий, сірий або все-таки білий: виберіть відтінок вашої зубної емалі
Білосніжна посмішка не в усі часи і не у всіх народів була в пошані. Щоб підкреслити свій статус і благородне походження, стародавні римляни носили золоті коронки, а японки чорнили зуби спеціальним лаком.
Читати більше