В'ячеслав Гук, нові вірші, 2019

9 жовтня 2019
В'ячеслав Гук

***
Вірш навіяний картиною «Korenveld met kraaien» (1890), Vincent van Gogh

Якось його собаки в полі знайшли лисяче лігво,
обнюхали його, намагаючись потрапити в темінь,
сухе коріння трави тримало неба тьмяного одсвіт,
дика ягода край поля на узбочинах мляво стигла,
підкоривши мертвий спокій згнилого живоплоту;
день значно довше минав, і кров леденіла в вені,
немов даруючи єству життя незбагненний досвід,
той, що мав живодайну силу, проте й скорботу,

де щоночі крижана вода цілувала ще теплі гнізда,
де щоранку чоловік виходив з готелю й де завше
було тьмяно в кімнаті, призначеній для побачень,
він вертав у село ярами й додому приходив пізно,
і не чув, як, зачинившись у ванній, дружина плаче,
сльози жіночі – гіркі, та сльоза чоловіча – важча,
так грузило з цини тоне в воді, так напризволяще
кидає Господь людину, що чекає любов терпляче;

вона змушувала його думати на відстані, та любити
він вже більше не наважувався так, як було раніше,
на мить, щільно заплющивши очі, він уявив вдовині
сльози на обличчі тієї жінки, якій дарував він квіти
і теплом якої колись був зігрітий – востаннє щиро,
бо рвійне холодне літо для нього було найсумніше,
в сизих прожилках світла, як знак Божої благостині,
сутінки пахли так щемко, як пахне церковне миро;

як темрява поглинає світло, так і він шукав спокій,
ішов полем, обережно струшуючи з цигарки попіл,
згадав Діну і Якова: Яків летить на санях у прірву,
а Діна стоїть біля наляканого коня на горі високій,
він мовчить, хоча все тіло пронизане лютим болем,
а вона дивиться, як він гине, як смерть заважає тілу;
ніби смикаючи струни й відчуваючи дужий опір,
вітер гнав зграю ворон над пшеничним полем.

В'ячеслав Гук, нові вірші, 2019

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Жовтий, сірий або все-таки білий: виберіть відтінок вашої зубної емалі
Білосніжна посмішка не в усі часи і не у всіх народів була в пошані. Щоб підкреслити свій статус і благородне походження, стародавні римляни носили золоті коронки, а японки чорнили зуби спеціальним лаком.
Читати більше
Фотодобірка українських місць Нью-Йорка (част. 1)
Вулиця Тараса Шевченка, кредитна спілка-мільярдер, легендарний український ресторан, де знімають голівудські фільми, представництво України при ООН — усе це та багато іншого, пов'язаного з Україною, ви зустрінете в Нью-Йорку.
Читати більше