|
21 червня 2018
В'ячеслав Гук |
***
Ні кінця ні початку не має доба виногронна,
халва духмяніла на білій тарілці учора,
і зорі вмивала вода – вереснева, солона,
і в берег вдарявся напівзатоплений човен.
Так солодко-солодко тут після жнив благодатних,
неначе втамовуєш спрагу гірською водою,
і небо ясніє над золотом ліз виноградних
медяником житнім чи динею жовто-рудою.
Тут кожна піщинка нагадає собою минуле,
і в кухлях вино, наче мед молодий, перебродить,
а в тиші кімнат, де ополудень діти заснули, –
тільки годинник заведений пошепки ходить.
Обсиплються грона, засотані сріблом дощинок,
й просохле прання у плетені кошики ляже,
і розсип сухих прохолодних солодких родзинок
на білому обрусі – нам про минуле розкаже.
В’ячеслав Гук, «Кримські елегії», 2013
| 0 | 1086 |
Умови використання матеріалів сайту
Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку
Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com
Ліля Колісник
| 0 | 474 |
