В'ячеслав Гук. HALVOR J. SANDSDALEN

10 червня 2014
В'ячеслав Гук
HALVOR J. SANDSDALEN
 
Сіра шкіра ріки на тлі обледенілих флагштоків,
важко лине повз сонячний полиск угору пара,
беззмістовність життя повертає за кілька кроків,
щоб поліпшити зовні конструкцію пароплава.
 
Як позначка крейди – нерівний берег, хвилясті
лінії мерхлого горизонту, цегла старих будинків,
голос самотньої чайки, увібраний у рвані снасті,
розвіє над мерзлими хвилями ніжну зимову димку.
 
Сірий колір води дужим опіком пам’ять стримав,
колись чоловік праг збагнути фото, в підкладку вшите, –
з бритвою у руці, з рушником через плече й очима,
повними спогадів про минуле, що навмання прожите.
 
Набережна мала тверду пам’ять, яку час звідав,
жінка для нього – це частина минулого, – відгук бою,
він же, перевдягнувшись, довго гаяв час за обідом
і бачив, як чайка річкова тихо линула над водою, –
 
мов повідомлення, щоб забрали сорочку з пральні,
скосивши вбік берега очі, він думав про вдачу – гіршу
за ту, що вже має, – й чи себе подужає у змаганні
на приз у боксі, на біль, на вшиту у горло – тишу.
 
До синяви вибриті вилиці цілувала гаряча стружка
колького мокрого снігу – й вирували гранітні хвилі,
утрачена минулого ранку окулярів сталева дужка, –
як у каютах – опалення, і шия лишилася в милі
 
од вмивання о сьомій ранку, коли рожевіє полиск
вмерзлого в кригу сонця, коли – припиняє битись
дужий пульс у зап’ястку – і губиться справжній голос
у слухавці телефона, де слова не змогли прижитись.  
 
В’ячеслав Гук, зі збірки «Кримські елегії», 2013.
 
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

П'яна муза художника Модільяні
Експресивний, молодий і талановитий. Мабуть, так і не зміг до кінця зрозуміти себе. П'яна муза полонила і відривала від реальності. Він бачив світ не таким, яким бачили його інші. Його картини досі захоплюють, а трагедія життя кидає в розпач. Хто ж він, цей геніальний Модільяні?
Читати більше