Статті / Література

В'ячеслав Гук

29 березня 2023
В'ячеслав Гук

Гук В'ячесла́в Анато́лійович (* 15 серпня 1974, Саки, АР Крим) — сучасний український поет, прозаїк, есеїст, засновник «сенсо-фізіологізму» як літературного напрямку.

Біографія

У 1999 році закінчив філологічний факультет Сімферопольського державного університету. 2003 року вступив до НСПУ. Одну з рекомендацій написала українсько-бразильська письменниця пані Віра Вовк (Селянська), яка живе в Ріо-де-Жанейро (Бразилія). Член Національної спілки письменників України. Перша публікація творів В'ячеслава Гука з'явилася у вересні 1998 року в бразильському часопису «O Lavrador» /Хлібороб/, № 292, Куритиба/ з передмовою письменниці і перекладачки Віри Вовк (Селянської). 1999 року В'ячеслав Гук захищає в університеті магістерську роботу, присвячену маловідомій українській поетці Христині Алчевській — «Христина Алчевська як представник модернізму в українській літературі».

12 грудня 2003 року письменник пише статтю про всесвітньовідомого шведського кінорежисера Інгмара Бергмана — «Інгмар Бергман: доторк до вічності», після публікації якої головний редактор часопису радить В. Гуку спробувати писати прозу.

2007 року отримав грант Президента України на видання роману «Синдром дитячих спогадів», де розгортається родинна драма на тлі Радянсько-фінської війни 1940 року.[1]

2012 року – лауреат Міжнародної літературної премії ім. Івана Кошелівця.

2013 року – лауреат італійського часопису «Diogen».

2015 року В'ячеслав Гук номінований на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка у напрямку «Література» за роман Сад Галатеї

Найкращою книгою фестивалю в м. Буча 2016 року було визнано роман засновника «сенсо-фізіологізму» як літературного напрямку, письменника та есеїста В’ячеслава Гука «Сад Галатеї».

— Роман «Сад Галатеї» - найкраща книга фестивалю в м. Буча, 2016р.

2018 року здобув грант від Київської міської державної адміністрації на видання поетичної збірки «Гілочка кримського тиса». https://dsk.kievcity.gov.ua/files/2018/6/14/Protokol3-VR-DSK-KMDA-14062018.pdf [Архівовано 6 липня 2018 у Wayback Machine.]

2018 року переможець в номінації «Поезія» в літературному конкурсі «1003 ночі» в Лейпцигу, Німеччина. https://leipglo.com/2018/08/08/leipzig-1003-nights-results/ [Архівовано 10 серпня 2018 у Wayback Machine.]

1 грудня 2018 року став переможцем першого літературного фестивалю «Кримський інжир» у номінації «Поезія про Крим українською мовою». http://expedicia.org/ekspediciya-vidkladena-krimskiy-in/ [Архівовано 11 грудня 2018 у Wayback Machine.]

2020 року став переможцем Міжнародного літературного конкурсу «Крилатий Лев» за роман «Гадючі линовища». http://bukvoid.com.ua/events/konkurs/2020/11/11/093256.html [Архівовано 24 лютого 2022 у Wayback Machine.]

2021 року став переможцем Міжнародного літературного конкурсу імені Олега Ольжича за поетичну збірку «Гілочка кримського тиса». [https://nspu.com.ua/ofitsijno/stali-vidomi-laureati-mizhnarodnoi-literaturnoi-premii-imeni-olega-olzhicha-za-2021-rik/]

Творчість

В'ячеслав Гук — засновник літературного напрямку «сенсо-фізіологізму» (англ. sense — «чуття», «розум», «свідомість» + physiology — «фізіологія»"), який виник у Криму і, по суті, став реакцією на кризу літератури українського постсоціалізму. Уперше письменник про це зазначив у передмові до своєї третьої поетичної збірки «Восьмий день тижня» (2002), що побачила світ у Сімферополі. В основі цього напрямку лежить фізичне чуття людини, яке виникає після прочитання певного літературного твору у певний час, за певних обставин, у певному середовищі. Це може бути захоплення, біль, радість, смуток, ненависть тощо. Вони можуть сполучатися. Слово виступає при цьому як певний «код» і «ланцюг» між людиною і її чуттями. Людський організм — як провідник і накопичував певних життєвих вражень та досвідів, який реагує пришвидшеним, уповільненим, нормальним биттям пульсу на певні образи, творені словами, які чує. Чуття при чому можуть бути або піднесеними (радість, захоплення), або ницими (біль, жура і навіть — голод). Слова в таких випадках самі визначають, що має відчувати людина. Дослідження «фізичних чуттів» можна добре простежити у поетичних збірках «Шепотіння, лід і гагари» (2003) та «Faldbakken» (2013), романі «Мюрдал-fisk, або Філософія північної самоти» (2009) тощо.

В'ячеслав Гук є автором поетичних збірок «Грота душі» (1998), «Плач Єремії» (2000), «Восьмий день тижня» (2002), «Шепотіння, лід і гагари» (2003), «Ода невідомій родині» (2006), Кримські елегії (2013).

Своїми поетичними навчителями письменник вважає видатних поетів — ірландця Шеймаса Гіні та норвежця Стейна Мерена.

В'ячеслав Гук, Кримські елегії

В'ячеслав Гук є також автором романів «Сад Галатеї» (2008 р.), «Синдром дитячих спогадів» (2008 р.), «Сімферополь-Вірджинії» (2009), що вийшов друком в Ізраїлі, «Мюрдал-fisk, або Філософія північної самоти» (2009 р.), де вперше в сучасній українській літературі розгорнута тема Норвегії, «Ніжна шкура, або Вероніка & Моніка» (2010) — роман у жанрі «slipstrim», психологічна драма, «Цидули Фассбіндера» (2011).

Роман «Сад Галатеї» літературна критика назвала «зрілою прозою європейського зразка» та «світовим інтелектуальним бестселером». Це була українська відповідь на роман американської письменниці Ніколь Краусс «Історія кохання» — Nicole Krauss /The History of Love/. Nicole Krauss

Сад Галатеї

Як писала відома письменниця Анна Багряна,

Проза В. Гука загалом не властива для української літератури, а тяжіє більше до літературних традицій Швеції, Норвегії, Прибалтійських країн, а відтак цілком придатна для перекладу на інші мови світу. Йдеться про речі, які завжди залишаються актуальними — поза територіальними та часовими межами, адже на першому місці у його творах — Людина з її неоднозначним і заплутаним лабіринтом душі, з її самотністю, болем, сподіваннями, таємницями…

Відомий журналіст і літературний критик Анна Лобановська писала:

Твори цього письменника вирізняються на тлі української сучасної літератури дивним стилем і дивною ж географією. Кримчак В'ячеслав Гук пише чудовою українською мовою, його герої віддаляють читача від «українських реалій», а сама манера письма позначена вишуканою «європейськістю» та кінематографічністю образів. Нещодавно в Саки (місто) письменник признався, що має заповітну мрію «побудувати будинок серед гір і фіордів Норвегії, де знайшли б свій прихисток усі покинуті й зраджені...», /«Дзеркало Тижня», № 2 (781) 23—29 січня 2010/

Письменник друкувався у часописах «Соборність (часопис)» (Ізраїль), «Літературна Україна», «Zeit Glas», «Береги Тавриди», «Кримська світлиця», «Українська літературна газета», «Слово Просвіти», «O Lavrador» (Бразилія), «Мистецькі грані», «Київ (журнал)», «[1] [Архівовано 10 червня 2017 у Wayback Machine.]Index on Censorship» (Велика Британія).

Писав статті про Інгмара Бергмана, Марселя Пруста, Емму Андієвську, Христину Алчевську, Герберг Вассму, Зінаїду Гіппіус.

1984 року вірш Зінаїди Гіппіус «Всё кругом» назвав гімном СРСР, за що його ледь не виключили зі школи. http://slova.org.ru/gippiusz/vsekrugom/

Перекладач із французької мови Дмитро Чистяк писав про В'ячеслава Гука наступне:

У поезії і прозі герой його творів завжди перебуває в екзистенційних взаємовпливах із часом. Минуле і майбутнє зважуються в авторській свідомості у вічному сучасному, яке фіксує лише перетікання буття речей з одного стану в інший, і зрештою — відносність динаміки й статики, присутності й відсутності реального світу. Мить, схоплена по-бергманівськи прицільною кінематографічною уявою письменника, перетікає зі звука в символіку кольору, запаху, пластики, а внутрішня енергетика тексту породжує оригінальне лексичне й синтаксичне тло.

— Слово Просвіти, № 45 (526), 12—18 листопада 2009, с.№ 13

Життєве кредо письменника:

Я обстоюватиму власні переконання і погляди, намагатимуся робити для того все, щоб українська література не викликала співчутливої або іронічної посмішки і щоб про неї знали, поважали й цікавилися нею, як польською, англійською, німецькою... Щоб ми жили у вільному світі.

— Дзеркало тижня,№ 2(781), 23-29 січня 2010, с.№ 13

Ігор Калинець:

В’ячеслав Гук – надзвичайна поезія, давно вже такої не читав.

https://chasopys-rich.com.ua/2018/09/12/золоті-ворота-ігора-калинця/ [Архівовано 17 квітня 2022 у Wayback Machine.]

Перекладав твори Руперта Брука, Вільяма Каупера, сучасної англійської поетки Керолайн Ішервуд.

Окремі вірші В'ячеслава Гука перекладено шведською, англійською, німецькою та вірменською мовами. Уривок роману «Сад Галатеї» перекладено німецькою мовою в Гамбурзі.

Поетичні збірки

  • «Грота душі», 1998 р., Саки (Сакська міська друкарня);
  • «Плач Єремії» — ISBN 966-572-033-3 — Сімферополь, 2000 р., (видавництво «Таврія»);
  • «Восьмий день тижня» — ISBN 966-7980-43-X — Сімферополь, 2002 р., (видавництво «Доля»);
  • «Шепотіння, лід і гагари» — ISBN 966-8295-46-3 — Сімферополь, 2003 р., (видавництво «Доля»);
  • «Ода невідомій родині» —ISBN 966-2987-01-0 — Сімферополь, 2006 р.,(видавництво «Кримський письменник»);
  • «Кримські Елегії» —ISBN 978-966-15-1581-8 — Київ, 2013 р.,(видавництво «Гамазин»);
  • «Faldbakken» (Language: English)www.amazon.com/Faldbakken-Vyacheslav-Huk-ebook/dp/B00FXA7W5I/ref=sr_1_1?s=digital-text&ie=UTF8&qid=1386698, 2013;
  • «Гілочка кримського тиса» —ISBN 978-966-136-580-2 — Київ, 2018 р.,(видавництво «Фенікс»).

Про поетичну книжку В. Гука «Кримські елегії», 2013, були такі відгуки: Віра Вовк:

Ваша Муза розлога й галузиста…

Юрій Вівташ:

...я розумію витоки та культурні традиції ваші, хоча я й не філолог. Це висококультурна густа поезія для читачів, яких тут мало або не існує, тим паче зараз... Мені це нагадало Бажана – густотою й естетсько-бароковою густотою мови та стилю, проте й нетиповою для української поезії синкопічністю уваги до деталей. Тут багато перегуків з Арсенієм Тарковським – так мені здалося. Кінематографічні напливи роблять поезії відповідними до недавнього часу, до італійського неореалізму - частина поезій... Такі думки…

Богдан Рубчак:

Ви цікавий поет і дуже корисний «культурник»…

Романи

  • «Сад Галатеї» — ISBN 978-966-2913-89-7 — Сімферополь, 2008., (видавництво «СМД»);
  • «Синдром дитячих спогадів» — ISBN 978-966-2133-18-9 — Київ, 2008., (видавництво «Просвіта»);
  • «Мюрдал-fisk, або Філософія північної самоти» — ISBN 978-966-174-092-0 — Сімферополь, 2009., (видавництво «СМД»);
  • «Сімферополь — Вірджинії» — ISSN 1565-6837 — Bat-Yam, видано у державі Israel, «Sobornist», 2009-11.,
  • «Ніжна шкура, або Вероніка & Моніка» — ISBN 978-966-2306-04-0 — часопис «Zeitglas», № 55-58, 2010.
  • «Цидули Фассбіндера», 2011.

Примітки

  1. ↑

Розпорядядження Президента України №179/2007-рпОшибка! Не указано имя файла.

Джерела

Посилання

Зовнішні відеофайли

 Слово. В'ячеслав Гук. Біла тінь. Читає Сергій Палій. на YouTube

 В’ячеслав Гук. Холод води.  на YouTube

 В'ячеслав Гук. Кримські Елегії. Поезія на YouTube

Книжки В'ячеслава Гука, які є у вільному доступі в Мережі

«Сад Галатеї» — роман сучасного українського письменника В'ячеслава Гука. Перше видання твору було здійснене 2008 року в Сімферополі, у Криму, видавництвом «СМД». На той час це був скорочений варіант. 2015 року київське видавництво «Український письменник» зробило перевидання цього твору в іншій редакції та зі значними доповненнями.

2015 року В'ячеслав Гук номінований на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка у напрямку «Література» за роман «Сад Галатеї» [1]

Сюжет

У романі порушуються гострі питання деструктивного впливу суспільства на людську особистість. Головний герой роману Асар Янсон намагається марно відшукати власне призначення у світі, тамуючи порожнину душі зрадницьким коханням і злочином. Дії твору розгортаються в сучасній і повоєнній Латвії, але ця країна є тільки тлом, яке було необхідне для відтворення авторської думки. Крізною у творі є тема пам'яті, часу і смерті.

«Сад Галатеї» — українська відповідь на роман американської письменниці Nicole Krauss «Історія кохання» (англ. The History of Love). З подання НСПУ: Новий роман письменника В’ячеслава Гука «Сад Галатеї» ‑ це твір символістський, імпресіоністський, натуралістський, реалістичний, модерністський, і ще, і ще... Перед нами справді інтелектуальне постмодерністське письмо, позначене сильним міфологічним началом. В’ячеслав Гук написав роман, який свідчить про значний художній потенціал сучасної української прози. Цей твір можна легко сплутати з перекладом сучасного європейського роману або ж роману XX століття. Письменник із майстерністю зображує художні деталі твору, що стають образами-мотивемами, міфемами, символами й архетипами, а ще роман дуже вражає кінематографізмом, що нагадує видатного Інгмара Бергмана, і стереоскопічністю асоціативних рядів, музичністю і ритмізацією окремих уривків, зрештою, просто-таки синестетичним перетіканням звуку в колір, рух, запах, поруч із колообігом матерії та символіки ідеального... В’ячеслав Гук створив настільки професійний текст, що читач поринає в його глибини і розчиняється в мові. Йдеться про максимальний ефект «пірнання», коли свідомість читача немовби розчиняється у тканині, поринає в глибини і вже сприймає реальність тексту як реальність життя. Не часто можна натрапити на такий роман, коли ти відчуваєш себе співучасником розмов героїв, коли здається, ніби часову і художню відстань подолано. «Сад Галатеї» ‑ це інтелектуальний роман, властивий англосаксонській та почасти скандинавській літературній традиції. Події відбуваються в Латвії. Проте надзвичайно цікавими є імаґологічні картини, які створює оповідач, наприклад, про Санкт-Петербург або про Крим, який в уяві героя викликає спогад про пса, якого переїхав трамвай. Образ Петербурга також досить промовистий у романі. Місто зображено в похмуро-гнітючих напівтонах. «Сад Галатеї», ‑ це постекзистенційний роман, у якому досить чіткими є елементи філософії екзистенціалізму (рефлексійність, увага до першої особи, яка розповідає історію минулого, приреченість життя і бунт героя, нудота від людського марнославства і зустріч зі смертю, прагнення полюбити життя і знайти у ньому щось, що все-таки обґрунтовує потребу у цьому світі, повному огиди і потворності). «Сад Галатеї» ‑ це роман про свободу і несвободу, про вільну волю і біологічну та психологічну детермінацію. Слідчий і підозрюваний часом міняються ролями. Так само і в житті: ми не завжди можемо сказати, хто є невільником, а хто наглядачем. В’ячеслав Медвідь одним із перших порушив цю філософську дилему в українській літературі («Галерник і наглядач»). В’ячеслав Гук створив роман про людину, якій набридло жити, бо нічого нового вона для себе уже ніколи не пізнає. Ця людина спустилася на дно життя і побачила як найбільше сяйво, так і найбільший бруд. Життя ‑ це каторга, на яку людину обрікає Бог. Самопізнання нічого не варте, якщо поряд із тобою немає того, хто тебе любить. http://knpu.gov.ua/content/книга-«сад-галатеї»%5Bнедоступне+посилання+з+липня+2019%5D

Відгуки у пресі

Не боюся хвалебних перебільшень у своїх оцінках цього письменника та його романів… це найвищого світового рівня проза, філософська глибінь якої сягає творів Томаса Манна та Хорхе Борхеса.

— Дмитро Павличко, «Голоси мого життя»

його письмо відрізняється вишуканою «європейськістю» та кінематографічністю образів

— «День»

письменник дивує своєрідністю і багатством української мови, а стилістика твору витримана у найкращих європейських традиціях екзистенціального роману XX століття

— «Правда України»

він, кримчак, пише чудовою українською мовою, його герої віддаляють читача від «українських реалій»

— «Дзеркало Тижня»

це — добротний взірець українського психологічного роману

— «Київська Русь»

маємо справу з одним із найцікавіших інтелектуальних і чи не з одним із перших по-європейськи символічних романів в українській літературі, що відповідає найсучаснішим тенденціям міфологізації художнього

— «Слово Просвіти»

Найкращою книгою фестивалю в м. Буча 2016 року було визнано роман засновника «сенсо-фізіологізму» як літературного напрямку, письменника та есеїста В’ячеслава Гука «Сад Галатеї».

— Роман «Сад Галатеї» - найкраща книга фестивалю в м. Буча, 2016р.

Статті

Примітки

  1. ↑

http://knpu.gov.ua/content/книга-«сад-галатеї»

Переклад англійською

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Автора Категорію Публікацію

1168

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Скопіюйте цей код на ваш сайт, або блог:

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

UA Modna 0
Повідомити про помилку