В'ячеслав Гук. АННА АХМАТОВА

7 серпня 2014
В'ячеслав Гук
АННА АХМАТОВА
 
Дим довгих сигар, обід о другій і table-talk,
де кожному із присутніх надається голос:
про синій ліс, що, як макінтош, промок,
про видавництво під назвою "Petropolis".
 
Особлива атмосфера створеної журби,
погляд на воді тримає порожню баржу,
особлива горбинка носа, чар слова, доби,
незбагненність нерозгаданого пейзажу.
 
Запах смаженого мигдалю і молока,
коли горобина гоїть осені пригасання,
вага розуміння колишнього, звук гудка,
дикого голуба приглушене туркотання.
 
Але, здається, це було так давно-давно, –
на дошках підлоги лежить золоте зерно.
 
В’ячеслав Гук, зі збірки "Кримські елегії", 2013

 
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com