"Вуличне листування" Києва і Москви: Як же ми врятуємо один одного?

Російський вуличний художник Тимофій Радя представив на власному сайті нову миротворчу роботу. Це "листування" столиць двох нині ворогуючих країн - Києва і Москви - зображене на стінах будинків міст.

Текст послання Києва (вул. Пушкінська):

"Як же ми врятуємо один одного, М.? Всі домовленості порушені. Добре, що ми живемо довше людей, у нас немає нічого зайвого. Ні війни, ні ненависті, ні страху, наша гра інша. Б'є танк, б'ється скло, але всі удари здригаються і відскакують від трепету твого вічного серця.

У ньому дві частини. Образ минулого проходить через праву частину. Образ майбутнього проходить через ліву частину.

Серце ударами просуває час вперед, не існує ні минулого, ні майбутнього, їх образи лише розчинені в крові. У грудях - справжнє. Немає історії крім нас самих. Тебе не сплутаєш ні з ким.

Вулиці - це бібліотеки, де в будинках зберігається життя. Міста живуть довго, тому що служать життю. Ті, хто служить смерті, живуть коротко. Сон розуму народжує чудовиськ. Я бачив миті, коли засинали цілі країни.

Вулиці - це слова, які ти говорила мені, площі - твоє мовчання. Ти залишила мені цілі міста. Я озираюся. Ти залишила мені тисячі міст, всі вони злилися в одне. Я не дам тобі заснути.

Кожне перехрестя - це поцілунок, знімай сукню, розстібай мости і набережні. Ліхтарі повільно ковзають, падають і розбиваються об підлогу, ми тонемо в темряві. Зупинилося метро, ​​закрилися аеропорти, за вікном вже нічого немає, ми наодинці, немає води, немає ліків, добре, що ти не ставиш питання на кордоні, ти катастрофа. Ми врятуємо одне одного, М., ми не заснемо ніколи".

Текст послання Москви (вул. Трубна):

"В лоб

Як же ми врятуємо одне одного, К.? Війна приваблює, вона завжди була модною. Чи може війна об'єднати людей? Так, але на мить, перед неминучою загибеллю.

Честь це чи безчестя? Істина або забуття? Більше схоже на свободу чи на смерть?

Пройде час, і брудна війна мертвих стане красивою казкою живих. Схоже, що це найбільше нає...лово з усіх.

В обличчя

Країна - це кристал, іноді всередині що-небудь заховано, іноді порожньо. Рабство народжує порожнечу, бережи свою дорогоцінну Батьківщину, не опустися.

Держава поводиться грубо, тебе затягне між молотом і ковадлом.

Кружляй під ударами, танцюй, використовуй це замкнене коло, дій обережно, але сміливо, і в тебе не залишиться вразливих місць.

Чим менше свободи зовні, тим більшу твердість вона набуває всередині.

Ця свобода невразлива, витік надійно захований, забрати її не можна.

Можна тільки продати дорожче, але ж ми не для того починали, щоб стати дорогими повіями.

В очі

Ми всі сидимо за одним великим столом. Одна зі страв отруєна, це пастка. Всі знають про це, але продовжують їсти.

Отруєні хліб і видовища, в них живе найстарша чума. Простий прийом завжди на службі государів.
Вийдемо з-за столу. Будь обережний, підхопили крихкі та заражені слова.

А коли холодний туман поповзе вулимцями і огорне голови, пам'ятай, що протиотруту заховано всередині нас.

Ми врятуємо один одного, К., якщо залишимося собою".


Тимофій Радя - один з найвідоміших стріт-арт художників Росії. Серед його нагород - головний приз ярмарки Cutlog в Нью-Йорку і премія "Інновація" в галузі сучасного мистецтва.


(via)