Втрачене слово. Дослідження походження назви села Буки


В Україні є, принаймні, три населених пункти із назвою "Буки" (із наголоcом на "и"). Два із них є активними об’єктами туризму.

У Сквирському районі Київській області - це дендропарк у маєтку місцевого підприємця та мецената Суслова.

Ось що подає Вікіпедія з приводу походження назви села, оскільки найпростіше пояснення від дерева бук не підходить, - воно ніколи у цих місцевостях не росло:

"… Етимологія цієї назви вельми загадкова. На думку окремих дослідників, можливе походження її від литовського "бака" ("хата"). Підтвердженням цієї гіпотези можуть бути сліди балто-слов'янської матеріальної культури, знайдені поблизу Буків."

Екскурсоводи та краєзнавці, які часто для красного слова є великими мастаками фальсифікацій, наводять ще одну версію, - про те, що перші господарі-пани цього села були злими та часто застосовували до своїх селян буки – тобто різки. Але тут маленька відмінність – наголос цього терміну на першому складі - бУки. Це суттєва деталь. Я б радив завжди прислуховуватися до вимови тих чи інших топонімів місцевими мешканцями, як би незвично, чи неправильно це здавалося. Отже має бути "БукИ".

У Черкаській же області село Буки славиться своїм мальовничим каньйоном річки Гірський Тікич, який ще називають Буцький каньйон, що починається одразу після величезного порогу, який тепер трохи вгамований рукотворною греблею. Там також екскурсоводи розповідають вищенаведені версії походження назви села.

І третє село Буки тепер уже в Житомирській області, на жаль, через людську діяльність, не є туристичним об’єктом. Знаходиться воно на березі маленького водосховища річки Тетерів. Якби не ця гребля, то тут також був би непоганий каньйон та видатний поріг річки Тетерів. І така ж ситуація із етимологією назви.

Досить дивно, що ніхто із дослідників етимології назви вищенаведених сіл не зауважив, що усі вони знаходяться біля значних порогів річок – Роставиці (київські Буки), Гірський Тікич (черкаські) та Тетерів (житомирські).

А саме тут і заховане походження слова БУКИ!

Справа в тім, що усі дослідники користуються чинними словниками української мови, зокрема і словником Грінченка, які подають лише два варіанти слова "бук" - широколистяне дерево та "буки" у переносному значенні – різки, якими карали селян за непослух. Вважається, що в українсько-слов’янській абетці – "аз, буки, віди, глагол, добро тощо" - буки – саме різки.

Але зовсім недавно, у 2016 році тонкий прошарок української інтелігенції зміг ознайомитись із перекладами на українську творів О.С. Афанасьєва-Чужбинського, - письменника, етнографа, мовознавця, дослідника річок, товариша Т.Г.Шевченка. Я з великим захопленням прочитав його "Нариси Дністра", бо хочу наступного року здійснити водні мандри на дністровське водосховище. 

І ось читаю другу його дуже цікаву книгу - "Нариси Дніпра" (О.С. Афанасьєв-Чужбинський, "Нариси Дніпра", Львів, видавництво "Апріорі", 2016 рік. На момент написання статті в інтернет ще не викладена). В описанні порогів Дніпра на сторінці 146 читаємо наступне: "…поріг показався весь покритий буком (піною)."

Ось, ось воно!!!!!!! Усі три села із назвою Буки мають пристойні пороги (у житомирських Буках пороги покриті Тригірським водосховищем), струмені води котрих із ревом утворюють піну. Староукраїнське втрачене слово "бук" – піна, створена річковими порогами!
Скоріш за все саме із такого значення цього слова і походять слова "бучний", "буча" та "бушувати".

"Словарь малорусского наречия" Афанасьєва-Чужбинського був виданий у 1855р. ще до Дніпровської експедиції, тому і не містить визначення слова "бук". Але усі нові для нього українські слова, у текстах "Нарисів" відзначені курсивом. Мабуть Олександр Степанович готував доповнення до словника за результатами досліджень проведених у Дніпрово-Дністровських експедиціях.
 
 PS. Вже коли ця стаття була написана та опублікована,  знайомі філологи надіслали мені посилання на рідкісний «Етимологічний словник української мови» у 7-ми томах, виданий 1982 року  «Науковою думкою». Там також  є друге значення слова «бук», пов’язане із бурлінням води - «водяний пил біля порогів Дніпра…, ковбаня під млиновим колесом.., вир, бурління» тощо.
 
Тепер, на мою думку, редакторам туристичних, краєзнавчих  видань, упорядникам словників, енциклопедій,  вікіпедій  тощо доведеться  зробити правки у своїх працях. 
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Про синтетичний і натуральний пух
Складно собі уявити осінь чи зиму без теплої куртки чи пуховика. Чи не так? Щоб бути впевненим у тому, що верхній одяг для холодної погоди не лише виглядає стильно та оригінально, а й тепло, обов'язково варто звертати увагу на те, що у нього всередині.
Читати більше