Втеча від свободи думками фромма

«Втеча від свободи» Еріх Фромм
Видавництво Клуб Сіймейного Дозвілля

Фромм - це щось особливо. От Фройда я не завжди сприймаю і багато з чим не погоджуюсь, а Еріх це інша історія. Він лояльніший та всебічний.
Тема психології завжди цікава та складна. Ти не зможеш читати стільки психології скільки романів, бо над нею потрібно думати, і не мало. Тема налічує безліч категорій, де можна говорити вічно і так і не прийти до будь-яких певних висновків.

Сьогодні людина страждає не стільки від бідності, скільки від того, що перетворилася на гвинтик гіганської машини і від того, що життя стало порожнім.

Чому Фромм? Він завжди дає безліч думок і свою думку намагається донести за допомогою наочних прикладів.
Я не думала, що тема залежності та свободи може бути такою різнобічною. Починаючи від церкви закінчуючи владою.
Наприклад, стверджуючи, як важливий страх перед Богом для уникнення мук в пеклі, церква представляє його тираном, а людини нікчемою, сутність якого повинна зводитися лише до сліпого підпорядкування, хоча духовенство і не говорить про це прямо. Природно, що людина, яка живе в постійному страху не може бути вільною особистістю.
Владу також не оминув автор, він ще глибше розповім нам про кожний режим влади, і як він у свою чергу впливав на свободу людини й чи впливав взагалі.
От що спонукало людей підкорятися Гітлеру, служити йому?? Це важко зрозуміти, але автор гарно наблизився до істини. Фромм схиляється до думки, що нацизм був способом самоствердитися для нижчих шарів середнього класу, які не могли проявляти свою владу ні в соціальному житті, ні в робочому процесі. А нова категорична політика виявилася для них дуже зручним варіантом хоч якось проявити себе, принижуючи тих, хто лише ставився до інших народностей.
Коли ми розглядаємо людський аспект свободи, прагнення до підкорення та жалобу влади, виникають такі питання: чи є свобода як людський досвід? Чи є жага свободи чимось закладеним у саму природу людини? Чи однаковий цей досвід у всіх культурах? Можливо, разом із закладеною в людині жагою свободи в ній існує й інстинктивне бажання підкорятися? Людина - вільна, а це означає, що вона самотня, ізольована. Без багатств і влади, що їх мали капіталісти епохи Відродження, втративши почуття єдності з людьми та Всесвітом, людина пригнічена відчуттям нікчемності й безпорадності. Нова свобода неминуче вселяє невпевненість і безсилля, сумніви, самотність і тривогу. Щоб мати можливість успішно функціонувати, людина якось має позбутися цих почуттів.

Дуже люблю коли цитують інших відомих персонах, ось тут автор використав думки та твердження Кальвіна, Лютера, того ж Фрейда, і ви не думайте що Фромм її підтримує, ні він просто демонструє їх думку для загального розвитку.
Кожне свою думку з того чи іншого питання автор аргументує та підсилює певним періодом часу.

Фромм - це той автор якого можна читати завжди! Який заставить вас думати!

«Втеча від свободи» прекрасний орієнтир в розумінні устрою людської психіки.