Всеукраїнський Жіночий Рух «Жінки за зміни» набирає сили

Повна зала краси, ніжності, тепла, розуму, мудрості, чарівності, екстравагантності, інтелігентності, справжності, мужності, щедрості, відвертості, щирості, любові… Мої вітання вам!

Скажу відверто, що ніколи, ані за часів «піонерсько-комсомольского» буття, ні зараз, не була і не є симпатиком ні Клари Цеткін, ні Рози Люксенбург, проте завжди була і є апологетом Міжнародного жіночого дня, неймінг якого ми скоротили до простого «8 Березня». Завжди чекала на це свято і сподіваюсь, що і далі воно буде святом тисяч жінок нашої країни, святом яке надихає і дихає весною… А ще, я ніколи не була і не є адептом спотвореної уяви про рівність жінок і чоловіків, і була б моя воля, то б елімінувала назавжди слово фемінізм. Так, вихована в християнських традиціях, я за їєрархію в усьому. Світ будується і розвивається, у цього світу, створеного Всевишнім, є свій алгоритм, своя матриця. Є свої закони. Це потім їх визначили як фундаментальні закони фізики, забувши, що спочатку все задумано Абсолютом, а значить, фундаментальні закони фізики є нічим іншим як фундаментальними законами буття. Їх не можна порушувати, по ним потрібно звіряти пульс життя. У цьому контексті моя власна філософія, якщо вже про жінок і чоловіків, базується на ієрархічній тріаді «Творець-Чоловік-Жінка». Але це зовсім не означає, що в системі життєвих координат роль жінки маргінальна. Я вже давно живу «по Шопенгауру». Мені імпонує його філософія, принаймні в тій частині, де про синтез раціонального і ірраціонального, розуму та інтуїції, одним словом, я за гармонійне поєднання чоловічого та жіночого потенціалів, коли мова йде про розбудову країни, її заможність та щасливе життя кожного.
 

Ми живемо в час перманентних загроз та викликів, світ глобалізується, і деструкція – ознака не якоїсь певної держави, а носить планетарний характер, сягає планетарних масштабів. Ми щойно підводили підсумки року, що минув, і першим пунктом вказували: війна на сході країни не скінчилися, тема війни і долі тисяч загиблих, поранених, знедолених стала частиною нашого життя, і, на превеликий жаль, перетворюється на статистику. Гонки на виживання ціною зброї, конфлікту, бар’єрів і розривів. Офшорні скандали. Тарифний геноцид. Політична корупція. Деструкція, хворобливість суспільства, пустопорожність, гібридність, травмованість, надламаність, фрустрація, безпорадність та безвідповідальність – ці ознаки-характеристики стали іманентними для нашого суспільства. Ми говоримо, що має бути згенерована нова державна парадигма. Ми в пошуках алгоритмів, ми вказуємо на те, що має бути сконструйована аксіологічна модель буття. Ми артикулюємо питання щодо проблеми цінностей. Ми погоджуємося з Арістотелем і знову, і знову вказуємо, що засадничим поняттям, яке зумовлює існування людських уявлень про «бажане» і «належне», є поняття «благо». «Благом називають або те, що є кращим для кожного сущого…, або те, що робить благами інші причетні до нього речі, тобто ідею блага». Ми всі в пошуках «блага». Ідея блага й уявлення про його досягнення в реальному житті людини стали основою європейської традиції осмислення проблеми цінностей. Тож, особисто я не засумнівалась, коли моя колега, відомий в країні громадський діяч, Інна Силантьєва запропонувала об’єднатися для спільної праці заради блага країни. Сьогодні ця ініціатива однієї людини трансформувалася у Всеукраїнський Жіночий Рух «Жінки за зміни». В прямій мові колеги прозвітовано про досягнення. Але я розумію, скільки всього ще попереду. Що таке громадська ініціатива, громадські організації, рухи, платформи та таке інше. Якщо провести аналогію з медициною, то громадська організація як діагност виявляє захворювання, діагностує стан, і направляє до лікаря, який радикально вирішить проблему. Громадська організація як міст між владою, державними інституціями, політичними силами. Я згадала наш перший Всеукраїнський Форум «Жінки за зміни, стабільність і благополуччя кожної родини», який пройшов наприкінці року в рамках проекту «ЖІНКИ ЗА РАДИКАЛЬНІ ЗМІНИ»

Нашою місією було донести до жінок України і всього світу, що інтелектуальна сила жіноцтва здатна перемогти брехню, жадібність, брутальність і недолугість та відновити повагу і дієвість законів мирного співіснування, повагу одне до одного представників різних націй, різних поколінь, різних віросповідань. Що Слава України в її щасливому, мирному, символічно жіночому обличчі. Нашою метою було об’єднати зусилля політиків та громадськості з метою усунення перепон на шляху до благополуччя і стабільності життя в Україні; cприяти віднаходженню консенсусу між сторонами конфлікту, встановленню умов для мирного життя і припинення знищення людей; оголосити 2018-й рік роком здорового способу життя; позбавитись ейджизму та зневаги до працюючих жінок різного віку, раси, національної та конфесійної приналежності. У рамках Форуму було проведено Круглий стіл на тему: «Українська жінка і політика: реальність, проблеми, радикальні зміни», метою якого було обговорення питань гендерної політики в Україні, шляхів реалізації лідерських якостей жінок та відстоювання їх громадянських прав в умовах сучасного політичного життя України. Вже тоді близько 200 жінок підписали Декларацію. А сьогодні під цим документом стоять нові підписи і їх вже майже тисяча, бо сьогодні, тих, хто приїхав на нашу зустріч, трохи менше 700. А це значить, що тих, хто за зміни в країні, з кожною хвилиною все більше, і більше.

Так, проблем у суспільстві як зірок на небі, їх меріади… Важко, скажу відверто. Бо, якими б ми, жінки, не були сильними, та без підтримки чоловіків ніяк. Та, дякувати Богу, що у нашому житті, у діяльності нашого Жіночого Руху є людина, яка не дає нам опустити крила. До речі, якщо ви уважно дослідили логотип Руху, то побачили там символічне крило червоного кольору. Перший політик і, поки що, єдиний, який нас підтримав і підтримує, єдиний, хто жодного разу не відмовив, коли мова йшла про вирішення тієї чи іншої проблеми, і навіть ця наша з вами зустріч теж не без його допомоги. Я бачу його у залі і мабуть помітили і ви. Олег Ляшко. Так, наш Всеукраїнський Жіночий Рух «Жінки за зміни» підтримує «самий український політик». Сьогодні ним захоплюються, або навпаки, критикують, аплодують стоячи, або відверто ганьблять, називають чиїмось «проектом», час від часу вказуючи на того чи іншого бенефіціара, який, начебто, використовуючи технологію інсталювання в ряди опозиційних рухів пасіонарного, експансивного діяча, веде власну політичну гру. Цей континуум здогадок, припущень, міфів – плід гіпертрофованої уяви адептів конспірологічних теорій, а ще – це рефлексія численних заздрісників. Ні, не конкурентів, а саме заздрісників, бо у справжності немає конкурентів. Сьогодні у кожної з вас в руках справжня жива троянда, а в нас за тендітними жіночими плечима справжня допомога та реальні справи справжнього чоловіка. Я згадала, коли вся країна надривала голос про «популістів» та «популістській» бюджет, в цьому бюджеті з’явилися окрема стрічка, яка подарувала надію і життя, яка не залишила безробітними майже 150 чоловік, яким вже наказали пакувати валізи і поповнити ряди безробітних. Так, Республіканський будинок звукозапису та друку УТОС, що роками працював у серці столиці держави, був на грані закриття. Я пам’ятаю як в рамках проекту для дітей з вадами зору «Відчутим книгу» відомі українці робили аудіозапис казок у власному виконанні. Мені здалося, що час зупинився, і навіть повітря в цих студіях нагадувало про дитинство. Там працювали люди, які бачать цей світ очима серця та душі. Вони не бачать, але знають як створити слово, до якого можна доторкнутися і яке можна відчути… Вони знають, тільки держава «не знала», де знайти мізерні кошти для великих справ… Наразі це єдине підприємство в Україні, яке має можливість друкувати Брайлем, і воно було на межі закриття через невчасне державне фінансування. Чи зможе купувати закордонні видання інвалід із пенсією у 1200 гривень? 70 тисяч незрячих людей в Україні благали, щоб їхню друкарню врятували, адже і там живуть і працюють незрячі. Незрячі українці благали владу побачити їх. І їх побачив і почув той, кого потім назвали «популістом», коли він і його команда голосувала за бюджет. Я бачила ті сльози на очах, коли вони дякували Олег Ляшко за порятунок, за те, що реактивно зреагував і напередодні Новорічних та Різдвяних свят до них прийшла радісна звістка «Ви залишаєтеся. Ваше питання вирішено». Мені не вистачить часу, який відведено для виступу на цій сцені, щоб озвучити всі справи, в яких допомагав і допомагає цей політик, але я знаю, що якщо трансформувати всі ті численні «дякую» від простих людей на адресу цієї людини, то це б були крила, які підносять до Неба… Як брендолог можу сказати: коли у світі артикулюють питання національних цінностей та багатств України, то поміж всього виділяють і у ієрархічній матриці аксіологій на найвищий щабель заносять українську родючу землю та українське, вражаюче красою, мудрістю та розумом, жіноцтво. Я не знаю як інші дають оцінку тій чи іншій людині. Та власне я завжди користуюсь своїм алгоритмом сприйняття, який згенерувала емпіричним шляхом, і який за жодних обставин мені не зрадив. Десь на підсвідомому рівні у сприйнятті та оцінці особистості мені допомагають маркери. Отже, коли я оцінюю чоловіка, то цей маркер «відношення чоловіка до Жінки-Матері». Коли йдеться про чоловіка-політика, то це «відношення до Матері-Землі». Я рада і це вселяє надію, що в Україні є політик, який пройшов цих два маркера. Бо за жодних обставин не дасть продати землю, а нам з вами, дорогі жінки, не дасть стати на цій землі рабами…»

…Це була частина моєї промови на сцені кінотеатру «Україна», де проходив Форум «ЖІНКИ ЗА ЗМІНИ, СТАБІЛЬНІСТЬ І БЛАГОПОЛУЧЧЯ КОЖНОЇ РОДИНИ»…

… А далі були привітання від лідера Радикальної Партії Олега Ляшка. Були вітання і привітання, щирі емоції і подарунки, світлини на згадку та згадки про те, що вже стало частиною історії кожного з нас і країни в цілому…

P.S. … Я щиро вітаю свою колегу Інну Силантьєву з черговою перемогою. А ще дякую за віру і довіру йти разом. Сьогодні вона – лідер Всеукраїнського Жіночого Руху «Жінки за зміни». Сьогодні її серце б’ється в унісон із серцями тисяч українок, які генерують блага на благо країни. Я дивлюся на неї і ще раз переконуюсь, що українка – то найкраща жінка…

P.P.S. … Я дякую кожній жінці окремо і всім жінкам разом, що залишили свої проблеми, вічні домашні клопоти, важкі справи і приїхали зі всіх куточків України… і правильно вчинили. І немає сумніву, що разом ми – сила, і хоч «слабка» половина насправді (це доведено життям), але зможемо подолати найкрутішу кручу, аби здолати видимі і невидимі перешкоди заради сьогоднішнього і майбутнього.

Дорогі, милі жінки! Велика подяка вам і шана за все! Здоров’я і миру, вам! Хай оминають вас і ваші сім’ї життєві негаразди, нехай жодні події не пригасять політ ваших мрій, щоб ви ніколи не згорнули крила віри, надії і любові! Зі Святом вас — Міжнародним днем боротьби за права жінок і міжнародний мир!

©Vilena V Voronova

#VilenaVVorоnоva #ВиленаВоронова #СилантьеваИнна #РПЛ #ОлегЛяшко #ЖінкиЗаЗміни #8Березня

Фото Viktor Kovalevskij

#OWItv
#OWIFilms
#OpenWorldInfo
#OWIFilmsStudio
#ВідкритийСвіт
#OpenWorldОткрытыйМир