У світі щороку реалізують багато порівняльних проектів, які мають на меті виявити рівень корупції у країнах світу. З 2005 року такий рейтинг розраховує організація Transparency International. Індекс формується в результаті кількох незалежних опитувань до яких залучаються фінансові експерти і правозахисники, а також додаються опитування громадської думки. Рейтинг 2012 року включав 182 країни і території.
Оцінка країни вказувала на рівень сприйняття корупції в державному секторі за шкалою від 0 до 100, де 0 означав, що країна сприймається як високо корумпована, 100 свідчило про відсутність корупції в державі.
Найменш корумпованими у 2012 році визнали Данію, Фінляндію й Сингапур, які отримали по 90 балів. Найбільш корумповані країни – Сомалі, Північна Корея й Афганістан, вони отримали по 8 балів.
Україна із двадцятьма шістьма балами зайняла 144 місце у рейтингу. Для порівняння, подібні результати мають такі країни як Камерун, Центрально-Африканська Республіка, Республіка Конго, Сирія і Бенгладеш.
Всі географічні сусіди України займають вищі позиції – Польща 41 місце, Угорщин а – 46 і Росія – 133 у списку.
У 2013 році за оцінками міжнародних експертів, Україна залишається в групі підвищеного ризику, перебуваючи у рейтингу на одній сходинці з Камеруном, Іраном, Нігерією, Центральною Африканською Республікою та Папуа новою Гвінеєю.
Варто відзначити, що у 2013 році Україна погіршила свої позиції за параметром політичної та фінансової корупції. Фахівці вказували, що державні установи та чиновники дедалі частіше вимагали хабарі у представників бізнесу. У підсумку, в державі погіршуються умови ведення підприємницької діяльності.
Кожен третій українець був готовий вийти на вулицю для боротьби з корупцією. На той час 43% респондентів вважали, що рівень корупції в Україні значно виріс, 74% - були упевнені, що державний сектор корумпований, 80% - охарактеризували дії уряду в боротьбі з корупцією як нерезультативні.
На думку українців, найкорумпованішими сферами є судова система - 66%, правоохоронні органи - 64% - та охорона здоров'я - 54%. Водночас найчастіше громадянам України давати хабарі доводилося правоохоронним органам - 49%, медичним установам - 41%, освітнім закладам - 33%.
Польове опитування проводилося в Україні з 9 по 17 серпня 2012 року. Було опитано 1000 респондентів старше 18 років. Про це свідчать результати дослідження Барометр світової корупції (Global Corruption Barometer) від Transparency International і Gallup International Association.
"На тлі цих невтішних цифр, а також через зростання масового невдоволення українців діями правоохоронних і судових органів, дуже серйозним тривожним сигналом є готовність кожного третього вийти на вулицю захищати свої права. Цифри свідчать, що жовта картка ризикує перетворитися на червону", - заявив Хмара.
Українське представництво Transparency Іnternational вважає, що саме корупція стала однією з причин того, чому Президент Янукович та його уряд відмовилися підписувати угоду про асоціацію з Євросоюзом у 2013 році про це завідчує і внутрішня статистика
Керівник представництва Transparency Іnternational Олексій Хмара зазначив, що непідписання угоди про асоціацію між Україною та ЄС є банальним свідченням страху олігархічних бізнесових груп перед прозорою конкуренцією. Українські монополісти неспроможні вести бізнес за світовими стандартами. Саме тому вони обирають знайомі механізми співпраці з корумпованими сусідами.
Нагадаємо, що восени минулого року Президент Петро Порошенко підписав указ про створення Національної ради з питань антикорупційної політики як консультативно-дорадчого органу при Президентові. Згідно з указом, Нацрада готувала президентові пропозиції щодо визначення та вдосконалення антикорупційної стратегії, здійснювала системний аналіз стану запобігання і протидії корупції, ефективності реалізації антикорупційної стратегії та заходів.
Як зазначав голова Комітету Верховної Ради з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Віктор Чумак: "Якщо рівень несприйняття людьми корупції, замір якого проводить Transparency International, збільшиться в результаті роботи антикорупційного бюро, то це буде дуже добре. Це фактор того, що ми позбуваємося її".
21 грудня минулого року прес-секретар президента України Святослав Цеголко написав на сторінці у Facebook: "Процес створення Антикорупційного бюро стартував. Президент Порошенко призначив трьох членів Конкурсної комісії Національного Антикорупційного бюро. Ними стали визнані правозахисники Рефат Чубаров, Євген Захаров та історик Ярослав Грицак. Комісія проводитиме конкурс на посаду Директора бюро. Порошенко закликав уряд і парламент не зволікаючи призначити своїх представників".
Оголошення про проведення конкурсу на посаду директора Національного антикорупційного бюро було оприлюднено 12 січня 2015 р. на сайті Президента України.
Президент України Петро Порошенко запевняв, що директор Національного антикорупційного бюро був визначений протягом тижня. Про це глава держави заявив у своєму виступі на Мюнхенській конференції з безпеки, яке відбулося 6-7 лютого цього року.
Як повідомлялося, 11 лютого завершвся термін подання заяв для участі у конкурсі на посаду директора Національного антикорупційного бюро.
"Нашим найголовнішим пріоритетом є боротьба з корупцією. Ми вже це демонструємо, і за кілька днів, фактично менше одного тижня, ми будемо мати нового директора Антикорупційного бюро. Ми започаткуємо величезну антикорупційну ініціативу, і я абсолютно впевнений, що боротьба з корупцією буде нашою перемогою", - наголосив Президент.
Одним з викликів, які стоять перед Антикорупційним бюро, є завоювання довіри населення до його діяльності. Як зазначив у цьому зв’язку Президент П. Порошенко, що в Україні вже існували органи, уповноважені боротися з корупцією, однак їхня робота була неефективною. Найгірше те, що вони й самі ушкоджені корупцією. Ключова позиція – народ цим структурам не дуже довіряє. Без довіри народу ніяких успіхів у боротьбі з корупцією здобути неможливо, наголосив Президент.
Загалом же Національне антикорупційне бюро – це найбільший антикорупційний проект України. Саме він задаватиме імпульс розслідуванню справ і притяганню вищих посадовців до кримінальної відповідальності.
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
