Вона була людиною "нового часу" - Катерина Мельник-Антонович

17 липня 2017
MartaOnyskiv
Чи не перша жінка – професійний історик в Україні, дружина Володимира Антоновича. Для когось вона була об’єктом постійних пліток, тоді як інші нею захоплювалися. Хтось був шокований її суспільними поглядами і поведінкою, а для когось це був приклад і натхнення до змін.

Катерина Мельник народилась 19 листопада 1859 року у сім’ї лікаря-дворянина. Закінчила гімназійний курс у Полтаві, продовжила навчання у Швейцарії (де паралельно вивчала мови), далі навчалась на Вищих жіночих курсах у Києві, спочатку на математичному факультеті, а пізніше перейшла на історико-філологічний.

Саме тут вона зустріла свого натхненника. Людину, яка не тільки задала напрямок її наукових уподобань чи мала на неї інтелектуальний вплив; а й того, хто спричинював бажання відповідати йому, розділяти його інтереси. Цією людиною був Володимир Антонович, знаний на той час історик.
 

Володимир Антонович

Любовні стосунки між ними проявились уже на початку 80-х рр. Тоді Катерина була ще студенткою, а В. Антонович одруженим чоловіком. Про його розлучення не могло бути й мови, зважаючи на тогочасні суспільні погляди, Володимира Боніфатійовича могли взагалі звільнити.

Дружина історика – Варвара Іванівна – знала про стосунки чоловіка, між ними навіть існувала своєрідна угода: В. Антонович віддає їй майже всю місячну зарплату, а вона дає йому право "жити на свій розсуд". Таємні зустрічі закохані проводили у маєтку Т. Рильського. Проте досить скоро про ці стосунки стало відомо широкому загалу: дружини громадівців підтримали Варвару Іванівну, тому різко засуджували Володимира Боніфатійовича та Катерину. Про останню постійно гуляли плітки, навіть пересічні кияни "не любили Мельничку". Не зважаючи на це, закохані не припиняли стосунків і понад 20 років жили у цивільному шлюбі. Офіційно одружилися вони тільки після смерті Варвари Іванівни (померла у 1901 р.).



Катерина Мельник відрізнялась від жінок інших діячів громадівського руху. Її сім'я була єдиною, де дружина була самостійною науковою одиницею. Їхній шлюб, так довго невизнаний суспільством, був союзом двох науковців, захоплених однією справою. В. Антонович сприймав свою дружину самостійною і кваліфікованою дослідницею. Вона була чи не першою жінкою, яка стала членом-кореспондентом, а пізніше і дійсним членом Московського Імперського археологічного товариства, товариства "Просвіта", Наукового товариства ім. Шевченка у Львові, Історичного товариства Нестора-Літописця у Києві тощо.

К. Мельник-Антонович проводила археологічні розкопки майже по всій підросійській, а пізніше радянській території України (зокрема, здійснила опис цілої серії невідомих кам’яних гробниць Південної України, а з 1929 року працювала над складанням археологічної мапи України); як архівіст написала низку праць з козацької доби; саме вона була головним ініціатором та упорядником архіву і праць свого чоловіка, після його смерті. Сучасники задують й про господарські, організаторські здібності К. Мельник, її людяність й прихильність:

"коли треба зібратися гуртку людей… то відразу – до Антоновича".

На жаль, через "чистку апарату", у 30-х рр. її було звільнено з посади бібліотекаря в Академії Наук. Згодом на неї чекало забуття. Померла Катерина Мельник-Антонович 12 січня 1942 року в злиднях. Похована на Байковому кладовищі в Києві.

Джерела:

Нікітенко А.І. В. Антонович та К. Мельник: у контексті подружнього життя та наукової співпраці
Руденко Г.Г. Життєвий і творчий шлях К.М. Мельник-Антонович

Від: dij.com.ua/wecan/vona-bula-lyudinoyu-novogo-chasu-katerina-melnik-antonovich

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Твої "НепрОсті": Тарас Прохасько презентував перевидану книгу
Учора у Франківську відбулася презентація "НепрОстих" станіславського феномена Тараса Прохаська. Уперше книга була видана у 2002 році. Наразі, 16 років потому, видавництво Terra Incognita вдихнуло у неї друге життя.
Читати більше