ВОЛЯ ДО ПЕРЕМОГИ
Л.Ріфеншталь. Олімпія.

ВОЛЯ ДО ПЕРЕМОГИ

Л.Ріфеншталь. Олімпія.

Це документальна розповідь про одинадцяті Олімпійські ігри, які відбулися 1936 року в Берліні.

Свого часу цей фільм віднесли до десяти найкращих кіно-шедеврів світу. І не даремно. Головне в ньому – художнє начало. Змагання спортсменів показали ніби зсередини. Слід віддати належне не лише майстерності операторів, але й цілісності задуму кінорежисерки. З багатьох кілометрів плівки вибрано найзахоплююче і найдраматичніше.

Звісно, бачимо Гітлера, його нервове постукування по коліну, чуємо голос фюрера. Герінг і Геббельс теж на екрані. Але це епізодично, без пафосу. Так само рівно показують перемоги чорношкірих атлетів. Декілька епізодів вивищення арійської раси, особливо коли призові місця займають німці чи їхні союзники – австрійці, італійці, угорці, японці. Але знову ж таки, все вписується в художню канву фільму, не виокремлюється.

Сучасному глядачеві буде цікаво побачити, чим замість олімпійських медалей нагороджували переможців.

Окремо – емоції глядачів на трибунах. А ще – музика.

Понад тригодинний фільм дивишся із захватом. Кінорежисерці вдалося художнє поставити над ідеологічним.

У Вікіпедії знайдете чимало цікавих історій про те, як склалися долі олімпійських чемпіонів. Багато з них стали для Гітлера гарматним м’ясом під час Другої світової війни. І якщо фюрер демонстративно не тиснув руку чорношкірим олімпійцям, то деяких з них зв’язувала дружба на багато років з арійцями.

Фільм “Олімпія” вартує вашого перегляду. Здається, про спорт, а ширше – про волю до перемоги – ще ніхто так не розповідав.

Анатолій ВЛАСЮК

18 лютого 2019 року