Вівісекція. Чи виправдане вбивство?

Заради чого щороку страждають і гинуть тисячі братів наших менших? Чи є місце вівісекції у сучасному світі?

Досить сумнівною є користь від подібних дослідів, бо ми з тваринами все-таки не ідентичні організми. Наприклад, популярне знеболювальне "Парацетамол" нормально впливає на людину, а от для котів – це однозначно отрута. Вівці добре сприймають миш’як, який вбиває людей. Стрихнін безпечний для морських свинок та наших предків мавп, але смертельний для нас. Опіум ніяк не шкодить курям та голубам, а морфій небезпечний для них лише у великій кількості.

До речі, обидва ці препарати активно використовуються у сучасній медицині. У лабораторіях щурам постійно «закачують» різноманітні фарби, силікон, лаки, промислові мастила, однак це ніяк не гарантує того, яку дію матимуть ці речовини на нас.

Ритм й умови життя тварин і людини сильно відрізняються. Чому ці досліди не є достатньо ефективними?

Найперше тварини не страждають від захворювань, викликаних цивілізацією, що досить легко помітити у людей із нездоровим способом життя. Тому піддослідну тварину доводиться у лабораторних умовах робити хворою. Штучно звірятам вводять перепарити, які спричиняють діабет, інфаркти викликають за допомогою перетискання коронарних артерій, атеросклероз – проведенням електричних імпульсів по артеріях. Крім того, це породжує окрему галузь виведення селекційних тварин із різними мутаціями та захворюваннями. 

Чи трапляються час від часу вдалі досліди над тваринами?

Варто сказати, що лікування піддослідних тварин іноді проходить достатньо успішно, однак те, що, наприклад, давало результат у лікуванні тисяч мишей зі штучним раком, виявляється абсолютно неефективним щодо людей. Такі препарати або взагалі не діють, або мають значні побічні ефекти.

А ті досліди, які стосуються психічного здоров’я піддослідних, є взагалі абсурдними. Хом’яків, наприклад, убивали під час зимової сплячки, щоб довести, що стан сну захищає нервову тканину від хвороби Альцгеймера. 

В яких умовах змушені перебувати піддослідні тварини?

Життя піддослідних тварин у лабораторіях коротке та нестерпне. Неправильне, недостатнє чи надмірне годування, обмеження руху, постійний стрес – з усім цим мають змиритися приречені тварини. Їх заражають інфекціями, оглушують голосними звуками, оперують і потім лишають каліками. Щоб досліджувати анорексію, щурів доводять до виснаження, поки вони не втрачають половину своєї ваги. А за допомогою струму їх за потреби змушують бігати до повного виснаження.

Чи регулюється подібне ставлення до тварин на законодавчому рівні?

Наразі, вчені у нашій країні не несуть жодної відповідальностіза жорстоке поводження з тваринами. Їхні досягнення оцінюються тим, чи були вони опубліковані у спеціалізованих журналах та чи зацікавили нових спонсорів і здобули відповідне фінансування. Інстанції, які затверджують тести, цікавляться здебільшого формальними моментами і їх не хвилює доцільність таких дослідів.

Остаточно цю проблему можна вирішити лише на законодавчому рівні, так, як це робиться у багатьох інших країнах. Ще у 2002-му році Англія стала першою в світі країною, яка заборонила досліди на тваринах заради перевірки безпеки косметики.

Однак у Китаї навпаки закон зобов’язує виробників усю продукцію тестувати на тваринах. Загалом на території Китаю для тестування косметики використовують понад 300 тис. тварин щорічно.                                

                                                                                             

Чи можна уникнути вівісекції у наш час?

Завдяки вівісекції індустрія розведення лабораторних тварин зазнає розквіту. Сучасні методи дослідження, що ґрунтуються на використанні культур людських клітин, дають людству важливі повноцінні результати.

Серед усіх країн ЄС Німеччина відрізняється найсуворішими законами щодо захисту тварин. Тестування косметики на живих істотах тут заборонено від 1998-го року. Існує навіть спеціальна державна установа, яка опікується розвитком і підтримкою нових методів досліджень, що для них тварини взагалі не будуть потрібні.

Як можна уникнути використання продукції негуманних брендів.

У Європі та Америці свого часу був організований цілий рух "Краса без жорстокості", який підтримує виробників косметики, які не тестують свою продукцію на тваринах. Товари таких фірм мають знак: "Not tested on animals" – що є своєрідним знаком якості, довіри та поваги до цих брендів. У той же час чорний список фірм, які все ще катують тварин тестами на токсичність, можна знайти у відкритому доступі в інтернеті. 

Україна ще 3 травня 2017 року приєдналася до «Європейської конвенції 1986 року по захисту прав хребетних тварин, які використовуються у наукових експериментах». Тобто, якщо наша країна прагне дотримуватися європейських стандартів, вона має заборонити відповідні досліди.

На думку активістів, варто переглянути й систему освіти лікарів-ветеринарів. Диплом наших студентів не дійсний в ЄС. І це не дивно, адже Швейцарія вже досить давно навчає своїх студентів не манекенах, які коштують доволі дорого. Муляж кота може обійтися там у майже 1000 євро. Загалом, якщо враховувати інтернатуру, то ветлікар навчається до першої самостійної операції майже 10 років.