Вірші Михайла Коцюбинського

Вперше поетична спадщина Михайла Коцюбинського була зібрана воєдино і видана вже після смерті письменника – 1941-го року.

Сам він критично ставився до своїх віршів. Борис Грінченко запропонував Коцюбинському видати їх окремою книжечко. Письменник спочатку погодився, а потім у листі від 20 лютого 1895 року відповів категоричною відмовою: "Щодо обіцяних віршів моїх, то вибачайте на цей раз, мушу зректися обіцянки. Переглянувши пильно ті вірші, я запевнився, що то така мізерія, котрою не варт вдруге компрометуватися".

У різних виданнях були опубліковані окремі вірші Михайла Коцюбинського: "Новорічне побажання", "Як раннім морозом побитії квіти…", "Як променем щастя…", "Марусі Н.", "Наша хатка", "Вечір" і "Завидющий брат".

Як бачимо, Михайло Коцюбинський критично ставився до своєї віршованої творчості, а тому не хотів знову ганьбитися перед серйозною публікою, яка розуміє, що таке поезія.

Втім, якщо глянути на ці вірші доброзичливим оком, то помітимо деякі поетичні перлини, розкидані в них, хоча, звісно, годі говорити про високу поезію.
 
Як раннім морозом побитії квіти
Головоньку сумно додолу схиляють, –
Неначе тугою за горем повиті
Завчасу і марно навік пропадають, –
Так молодіж наша: зрости не успіє
Та по-молодецьки на світі пожити,
Дивись, а у нього волосся сивіє,
Поглянь, вже у нього і серце розбите.
 
Власне, про поезію у віршах Коцюбинського і не йдеться, за великим рахунком. Радше це спроба заримувати прозу, не зовсім вдала з точки зору поезії. Письменник і сам це прекрасно розумів, тому не претендував на поетичні лаври.

Як променем щастя, спахнувши, засяють
Ті очі, мов зорі,
А хвилі відради серденько гойдають,
Мов човен на морі,
Як хочеться долі і другим жадати, –
Тоді пам’ятайте про мене згадати.
 
Чи серце у грудях від горя заб’ється,
Як пташка у клітці,
Й на віях перлиста сльозина збереться,
Мов роса на квітці,
Як туги тра буде частину віддати, –
Й тоді не забудьте про мене згадати.
 
Як віри забракне у власнії сили,
І з гіркої муки
Опущу додолу; неначе в могилі,
Безсилії руки,
Як нікому буде порадоньки дати,
Чи можу тоді я про Вас нагадати?
 
Тут уже мова могла йти і про поетичний шедевр, якби Коцюбинський, що називається, трохи попрацював над віршем і довів його до досконалого витвору.

Звертається Михайло Коцюбинський і до любої його серцю казки. "Завидющий брат" – переспів відомої народної казки про те, як Квітень збирався у гості до Березня, послухавши порад Травня.

А в загальному маємо невелику віршовану спадщину Михайла Коцюбинського, якій він не надавав великого значення.
 
Анатолій ВЛАСЮК
3 квітня 2017 року
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Казимир Малевич та його "Чорний квадрат"
В 1916 році Малевич з однодумцями готують виставку. Називають її "Нуль-десять", проте на 39 картинах не зображено жодного предмета. "Чорний квадрат" художник чіпляє на покуті, де зазвичай кріпили ікони...
Читати більше