Вірш про самотність

 
 
Зело́ зелене зазеленіло,
Зеленою зеленню зе́ло,
Самотою розкішною зацвіло
Життя мого жало.
 
Із яру ярого
Переходжу у брід межу,
Заходжу в ліс наче
Мураха в густу траву.
Розчахнувши руки,
Поміж гілок пливу,
У хащі пірнаю моху,
Мов риба на дно.
Із сонцем на захід лягаю
У тепле його кубло.
Ранок туманом стигне,
Кавою над рікою.
 
Бути щасливим отак
Значить
Бути самим собою
 
03-09.05.2017
Зб. "Вірші про все і ніщо" (2017)