Вінні-Пух і все-все-все про нього

Відомий усім книжково-екранний ведмедик Вінні з’явився на світ в оповіданнях автора Алана Александра Мілна у далекому 1926-му році. На нього чекала слава і любов малюків та дорослих усього світу, але, обіч казкової, Вінні-Пух має ще й справжню, досить непересічну історію.
 

Насправді історія ведмедика Вінні розпочалася ще у 1914 році, коли армійський ветеринар, канадієць, лейтенант Гаррі Колборн вирушив з Вінніпеґу до Лондона, де базувався його полк. На залізничній станції в Онтаріо він побачив мале ведмежа, що продавалося за 20 доларів, і не встояв перед чарівністю звірятка. Ведмежа отримало ім’я Вінні (на честь рідного міста Колборна — Вінніпеґ) й попливло разом із новим господарем до Англії, де стало улюбленцем військових і талісманом полку.

Коли солдатам прийшов наказ дислокуватися у Франції, Колборн, задля безпеки, передав Вінні Лондонському зоопарку, де ведмежа швидко набуло статусу справжньої зірки. Чимало тогочасних англійських дітлахів, що побували в столичному зоопарку, називали своїх плюшевих ведмедиків саме Вінні, й серед них був і син Алана Мілна — Крістофер Робін.
 

Про ведмежа Вінні, до того як воно стало "Пухом" навіть існує декілька окремих книжок. Але найкумедніше те, що Вінні, на відміну від книжкового ведмедика, була дівчинкою!
 

Проте повернемося до іграшкового ведмедика Крістофера Робіна. Це був звичайнісінький плюшевий ведмідь фірми "Альфа Фарнелл", з яким хлопча просто-таки не розлучалося ані вдень, ані вночі, хоча в його колекції були й інші улюблені іграшки: сова, кролик, поросятко, віслючок, тигр і кенгурятко. Оригінальні персонажі дитинства Крістофера Робіна сьогодні знаходяться в музеї Публічної бібліотеки Нью-Йорка — всі, окрім Ру, який загубився (чи, може, відправився у власні далекі мандри) в середині 30-х років.
 

Таткові Крістофера Робіна щодня випадала можливість бачити, як малий грається зі своїми плюшевими друзями, й недивно, що ці ігри стали сюжетами маленьких історій, які у 1925-му році публікувалися на шпальтах London Evening News, а згодом увійшли у книгу оповідань "Winnie-the-Pooh".
 

Багато хто скаже, що Крістоферу Робіну неймовірно пощастило з таким творчим батьком, адже він, з рештою, став одним з найвідоміших "книжкових" хлопчиків світу. Але у власних мемуарах Крістофер Робін скаржився на те, що батько переніс усе його дитинство на сторінки книги: "Здається, наче тато досяг власних звершень, спираючись на мої дитячі плечі. Він відняв у мене ім’я і дитинство, заливши ні з чим, крім порожньої слави…"
 

Але повернімося до ведмедика і його загадкового прізвиська "Пух". За деякими свідченнями воно з’явилося у Вінні слідом за захопленням Крістофера Робіна лебедем, який прилітав на ставок у парку, де гуляв хлопчик. Малий називав птаха "Пухом", а потім це ім’я перекочувало до улюбленого ведмедя. Однак існує й інша жартівлива історія про те, як Крістофер Робін показував свого плюшевого ведмедика друзям і, називаючи його ім’я, почав здувати з нього пір’їнку зі звуком "Пууух" — так і з’явився легендарний Вінні-Пух!
 

Коли справа дійшла до ілюстрацій, видавець запросив до роботи Ернеста Говарда Шепарда. Той в очі не бачив ведмедика Крістофера Робіна, але мав власного шестирічного сина з улюбленим плюшевим другом на ймення Ґроулер, саме з Ґроулера і був змальований портрет, що увійшов у перше видання, а потім дублювався незліченну кількість разів.
 

Взагалі Вінні-Пух — справжній рекордсмен дитячих книжок: історії про нього були перекладені більш як півсотнею мов, сред яких ідиш, африкаанс, есперанто та, навіть, латина, і найдотепніше те, що латинський переклад 20 тижнів тримався у списку бестселерів New York Times. Що тут скажеш, люди люблять цього ведмедя незалежно від мови!
 

Сьогодні Вінні-Пух — один з найвідоміших казкових персонажів усіх часів, а також справжній чемпіон компанії Дісней. Волт Дісней придбав права на екранізацію казки про Вінні у 1961 році, зробивши з жовтого ведмедика в червоній кофтинці справжній бренд, що процвітає й дотепер та навіть має власну зірку на Алеї слави. От вам і ведмедик набитий тирсою!