Віктор Глушков

Перша в світі "Енциклопедія кібернетики" вийшла українською у 1974 р. Ініціював її підготовку та здійснив редакцію Віктор Глушков. Гранки енциклопедії кібернетики Бажан-Глушков возили до США. При виданні енциклопедії "Британніка" (1973) стаття про кібернетику була замовлена Глушкову.
  Здавна людину, яка недочувала, бо була зануреною у свої думи, називали "глушком"… Був собі на Луганщині рід Глушків, але слуги імперії записали голову родини по-новому – Глушков.

Віктор Михайлович Глушков народився 24 серпня 1923 р. у Ростові-на-Дону, зростав у російсько-українському середовищі. У чотири з половиною роки він сказав: "Я сам!", узяв у свої руки книжечку й почав читати. З тих пір книги почали цікавити його все більше.

В 1929 р. родина переїхала в м. Шахти, де в червні 1941 р. Віктор Глушков із золотою медаллю закінчив середню школу №1, був справжнім відмінником, перед яким відкривався широкий творчий простір. І яку б спеціальність він для себе не вибрав, всюди був би першим, тому що виховав у себе вміння наполегливо працювати самостійно, віру в свої сили, здатність вирішувати складні задачі, почуття лідера. Віктор збирався вступати на фізичний факультет Московського університету, але після 22 червня 1941 р. подав заяву до артучилища, через поганий зір його не прийняли.

Вступив до Ростовського університету. Восени 1941 – навесні 1942 рр. рив окопи, протитанкові рови, у хвилини відпочинку виймав довідник із математики, вивчав нові розділи. Після другого взяття Ростова німцями Віктор разом із матір'ю опинився в окупованих Шахтах. Війна В. Глушкову принесла трагедію: фашисти розстріляли матір-депутата міськради.
  Восени 1943 р. Глушков вступив на теплотехнічний факультет у Новочеркаський індустріальний інститут. Вчитися було нелегко: доводилося заробляти собі на життя та на оплату навчання. Віктор розвантажував вагони на станції, влітку влаштувався на роботу: їхня бригада з семи чоловік, відновила опалення в приміщеннях інституту, відремонтувала котли. Глушков ремонтував електротехнічне обладнання, опанував спеціальності слюсаря-водопровідника й техніка-електрика. У 1947 р. він склав всю академрізницю за 4 роки – 34 іспити на відмінно (по 5-6 предметів за день!) і вступив на 5 курс фізико-математичного факультету Ростовського університету. Наступного року Віктор Михайлович паралельно закінчив обидва виші й одержав дипломи про вищу технічну та вищу математичну освіту. У цей напружений період він встиг закохатися, одружитися з Валентиною, народити двох дочок (Оля і Віра).

У 1951 В. М. Глушков захистив кандидатську дисертацію.



У грудні 1955 р. в Московському університеті Віктор Михайлович захистив докторську дисертацію на тему "Топологічні локальнонильпотентні групи".

У березні 1956 р. Віктор Михайлович вперше приїхав до Києва, викладав у КГУ, читав на механіко-математичному факультеті курс вищої алгебри і теорії цифрових автоматів. У серпні 1956 р. став завідувачем лабораторією обчислювальної техніки й математики Інституту математики АН України. У грудні 1957 р. на базі цієї лабораторії був створений Обчислювальний центр АН УРСР, директором якого став Глушков.

У грудні 1962 р. на базі ОЦ АН УРСР був створений Інститут кібернетики АН УРСР, директором якого став Глушков. З 1962 і до кінця життя віце-президент Академії наук УРСР, з 1966 р. і до кінця життя завідував кафедрою теоретичної кібернетики.

У 1958 р. В.М. Глушков запропонував iдею створення унiверсальної керуючої машини. Через три роки була створена керуюча машина широкого призначення "Дніпро". З 1963 р. почали випускати ЕОМ "Промiнь" для інженерних розрахунків. Першою в Європі системою цифрової обробки зображень та моделювання інтелектуальних процесів стала ЕОМ "Київ".

У 1961 р. була видана знаменита монографія В.М. Глушкова "Синтез цифрових автоматів". Монографія В.М. Глушкова "Вступ до кібернетики" була видана в 1964 р. того ж року за цикл робіт з теорії автоматів В.М. Глушков був удостоєний Ленінської премії. Він опублікував понад 800 друкованих робіт, із них більше 500 написані власноруч, інші – спільно з учнями та іншими співавторами. Апогеєм стало видання першої в світі "Енциклопедії кібернетики", підготовленої за ініціативою В.М. Глушкова і виданої в 1974 р. під його редакцією. В підготовці енциклопедії взяли участь понад 100 провідних учених СРСР, у тому числі понад 50 фахівців Інституту кібернетики АН України. У 1978 р. колектив редакторів і відповідальних за розділи енциклопедії був відзначений Державною премією України.
  Перемог було багато, кожна з них щедро обмивалася і жодного разу не обходилося без знаменитих "Двох кольорів", які заводив Віктор Михайлович.

Напружене життя далося взнаки; стан здоров'я Глушкова погіршився: часті болі голови, особливо в потилиці, мучив кашель, аритмії серця, стрибав тиск, не було апетиту. Лікарі заявляли, що це результат перевтоми. Восени 1981 року, коли симптоми почали проявлятися сильніше, ліг на обстеження в лікарню "Феофанія", де спочатку був поставлений діагноз остеохондроз і защемлення нервів шийного відділу хребта; згодом припускалось вірусне ураження судин головного мозку. Врешті-решт 20 жовтня 1981 року Глушкова перевезли в Москву у Центральну кремлівську лікарню. Настало короткочасне поліпшення, потім стан погіршився. Глушков пережив кілька колапсів і втрат свідомості. Московські лікарі не змогли визначити причини недуги. 7 січня 1982 з Глушковим у Москві зустрівся німецький нейрохірург професор Цюльх. Він діагностував запущену пухлину довгастого мозку, що поширювалась по спинному мозку.

У січні 1982 р., в реанімації, В.М. Глушков продиктував дочці Ользі розповіді про свій життєвий шлях, підбив підсумки своєї біографії. Ці магнітофонні записи зберігаються в родині В.М.Глушкова.

Зранку 30 січня 1982 об 11 годині 7 хвилин 58- річного Глушкова не стало. Віктор Михайлович похований у Києві на Байковому кладовищі.