Відтермінована війна за незалежність України

Війна, яка відбувається тепер - це відтермінована в часі війна за незалежність України. Вона могла відбутись до прикладу одразу після розпаду СРСР, як в деяких колишніх республіках. Але значне падіння економіки не тільки України чи інших республік, але й росії відволікло їх думки на внутрішні проблеми. Також досить демократичний і лояльний тодішній президент Борис Єльцин за час свого правління помʼякшив агресивні загарбницькі настрої московитів. Вони навіть почали співпрацю і зближення з НАТО та США. Провадили спільне кількаетапне роззброєння ядерних арсеналів.

Шок від розпаду СРСР тривав до кінця 1990-х. Але це не завадило московитам напасти на незалежну Ічкерію в 1994-му. Під час економічної кризи 1998 на високі позиції вийшли колишні працівники КДБ та спецслужби. ФСБ тоді очолив полковник КДБ путін. 

Вони імовірно усунули Єльцина способами, які, мабуть, стануть відомі після неодмінного падіння режиму рф.

Тоді почались «дивні» небезпечні події - підриви «чеченськими терористами» житлових будинків на росії, початок ІІ війни проти незалежної Чечні. Тоді рф її захопила і поставила свого ручного лідера. Признаюсь, я підлітком теж вірив брехням московитів по ТБ про страшних бородатих «бойовиків», які з навчальних мусульманських центрів пішки йшли через гори і нападали на «бравих» російських солдатів. 

Одразу після цієї війни була Грузія, тоді Сирія. Крім того було Придністровʼя, Карабах. 

Для пострадянської України цей час супроводжувався московською пропагандою через ЗМІ і ТБ, засиллям російської мови. Тоді була Тузла - перший серйозний дзвоник до захоплення Криму, проросійський Кучма, який імовірно прибрав основного конкурента Чорновола, і журналіста, який дуже заважав і розповідав правду - Ґонґадзе.

Через недалекоглядність більшості населення зі Східної, Центральної та Південної України під впливом московської пропаганди в 2010-му до влади прийшов ручний для кремля Янукович із проросійською командою. Його міністр освіти Табачник почав знищувати українську освіту, науку і мову. Військове керівництво намагалось зробити те ж саме із українською армією. 

Московія готувалась до захоплення великої за територією і населенням країни. Постійно тривала пропаганда проти НАТО і зомбоване телевізором і різними політиками типу Мороза, Вітренко, Симоненка і т.п. промивали мізки підігрітим рос. пропагандою людям. Безпідставні страх і відраза до НАТО була настільки сильними, що відчуваються досі і почали різко спадати аж після 24 лютого 2022.  

 До 2014-го Україна в очах Заходу була сателітом росії через проросійську владу і настрої великої кількості населення спрямовані проти НАТО і Західних держав, особливо США. Нажаль, такі настрої існують досі. 

Революція Гідності на зламі 2013-2014 рр. зупинила цей постійний натиск і розворот України в бік росії. Ці події ви добре памʼятаєте. Вбивства на Майдані Незалежності чинились перевдягненими московськими спецслужбами і яничарами-беркутівцями. Якраз тоді проявилися в Україні реальний вплив і методи путіна.

Московія почала окупацію України з кінця лютого 2014 із входом військ на Кримський півострів. Українська армія була тоді настільки ослабленою недавно скиненим режимом, що не змогла чинити опір взагалі. Путін, очевидно, сам боявся того, що робить серед спокійної Європи, тому його ошелешив і спʼянив успіх із легким захопленням великої території. 

Також Захід був безтурботним і розслабленим, бо ніхто й подумати не міг, що в Європі одна країна може напасти і окупувати територію іншої. Всі просто чекали і спостерігали чим це закінчиться. Думали, що це просто незначний локальний конфлікт без збройного протистояння, та й не знали, як їм діяти в цій ситуації.

На хвилі успіху і бездіяльності Заходу путін ризикнув і спробував захопити ще й Донбас, але швидка зміна влади на прозахідну в Україні і виступ тисяч добровольців та волонтерів на хвилі самостійної мобілізації прогресивних верств населення вилився в довготривалу війну проти московських загарбників. 

Протистояння перелилось в тривалу позиційну війну і утворення невизнаних республік на зразок Придністровʼя, Абхазії і Пн. Осетії.

Російська федерація і досі імперія, яка отримала значну поразку, програвши в Холодній війні, наслідком якої був розпад СРСР на багато частин, але осердя імперії вціліло і протягом 1990-х, 2000-х зализувало економічні рани завдяки продажу природних ресурсів. Основні з яких це нафта і газ.

Влада і народ останньої імперії в Євразії мислить лише середньовічними категоріями - захопити, поневолити, пограбувати і використати для свого зміццення і захоплення нової жертви. 

Московія не виробляє майже нічого свого, вона лише купує за отриману від продажу ресурсів виручку і використовує поневолені народи як рабів для зміцнення військової могутності.

Напад московії (росії) на Україну був питанням часу. Підготовка до війни для захоплення найбільшої в Європі країни велась десятиліттями. Вони розуміли, що це не буде так відносно "легко", як в Чечні, Грузії, Молдові.

Проте, могутність рф переважно на папері. Кількісно російська армія посідала 2-ге місце у світі, поступаючись лише США. Але війна проти України довела її малу ефективність виявила середньовічні методи. Корупція знищила московську армію з середини. Величезні бюджети розкрадались і техніка не ремонтувалась, а нова потребувала деталей від Західних постачальників. Тому в неї немає нормальної техніки і переважно безтолкові ненавчені солдати, які традиційно для московитів неосвічені і не просихають. 

Єдина стратегія - брати кількістю і нахрапом в сподіванні на свій успіх і страх суперника. 

Мрії сучасної московської імперії - захопити Україну і зробити з неї свого сателіта, васала, як це було з маленькою Ічкерією і поставити там свого «кадирова», вичистити від українських патріотів і одурманити народ, щоб потім як баранів і слухняних солдатів використовувати в наступних загарбницьких війнах по всьому регіону, навіть проти Польщі, Балтійських країн, чи десь в Азії. Їх же будуть використовувати в придушенні внутрішніх повстань, як це було раніше в Російській імперії і СРСР.

Одним із дієвих важелів впливу і зомбування людей на своїй і планованій для захоплення території - це російська мова. Через мову пропагандистська машина вливає імперське світобачення, страхи перед НАТО і США, ненависть до всього чужорідного режиму і казки про «спільну історію, братні народи, єдину віру» і т.п.

На завершення скажу, що жодна імперія у світовій історії не встояла, але розпалась і знищилась. На їх місці постали чисельні народи і нові держави, багато з них існують досі.

Росія із історичною назвою, "московія" - це колишня колонія Русі із центром в Києві і уламок середньовічної азійської імперії Золотої Орди. Московити діють за абсолютно тими ж правилами і тими ж методами, що й Орда в період своєї могутності і коли хани за ярликом на владу від Чингізидів управляли московським улусом.

Доки існуватиме московська імперія, чи російська федерація, як би її не називали - існує постійна загроза нової війни і замаху на окупацію України, чи інших країн.

Нарешті в Україні і на Заході почали це розуміти.