ВІДПОВІДЬ ПРИРОДИ НА ДЕГРАДАЦІЮ ЛЮДИНИ?

     Вчені довели, що погіршення  екологічних умов існування людини веде до її деградації як виду. А що ж тепер чекає людський рід – повернення до первісної людини, перетворення в ідіотів і вимирання чи щось інше? Свого часу неандертальці, які населяли Європу 700 – 30 тис. років тому, зникли, хоча існували одночасно з кроманьонцями, маючи з ними спільного пращура – Homo antecessor. Генетичні дослідження кінця 1990-х років довели, що неандертальці не є безпосередніми нашими родичами.
       В даний час, можливо, відбувається щось подібне: на тлі деградації людини як виду виникає новий різновид, покликаний природою, щоб спасти Землю. Це діти Індиго. Назва для них була введена в лексикон людьми з середовища вивчення паранормальних здібностей – під час дослідження аури незвичайних людей виявили, що вона у них густосинього кольору – тобто кольору індиго. Пояснити цей феномен ніхто не був здатен, а назва – «діти Індиго» так і залишилась.
       Діти Індиго народжуються зі своїми намірами і таланами, які виразно проявляються з перших моментів їх життя. Найбільш поширені якості дітей Індиго:

1. Вони приходять у цей світ з почуттям своєї величності ( і часто поводять себе відповідним чином).
2. Вони почувають, що «заслужили бути тут», і бувають дуже здивовані тим, що інші не завжди поділяють їх думку.
3. Вони не сумніваються в своїй значущості. Часто вони повідомляють батьків, «хто вони є».
4. У них нема абсолютних авторитетів, вони не вважають за потрібне пояснювати свої вчинки, і визнають свободу вибору.
5. Вони губляться, стикаючись з консервативними системами, де замість прояву творчої думки суворо дотримуються традицій.
6. Вони часто бачать більш раціональний спосіб зробити що-небудь у школі чи дома, але навколишні сприймають це як «порушення правил» і їх небажання пристосовуватись до існуючої системи.
7. Вони здаються некомунікабельними, якщо не перебувають в компанії собі подібних. Якщо поруч нема нікого, хто володіє подібним же менталітетом, вони часто замикаються в собі, відчуваючи, що ніхто в цьому світі їх не розуміє. Тому налагодження соціальних зв’язків в період навчання для них являє значну складність.
8. Вони ніяк не відкликаються на обвинувачення в порушенні дисципліни. До заяв типу «ось почекай, прийде батько, узнає, що ти накоїв, тоді побачиш…» вони залишаються глухими.
9. Вони не соромляться давати вам зрозуміти, чого вони потребують.

    «Дітей Індиго можна відрізнити по очах, - пишуть Лі Керолл і Джен Тоубер в книзі  «Діти Індиго». – В них ховається глибока мудрість і усвідомлення».
      Дослідження останнього часу показали, що кількість дітей Індиго, які народжуються, приблизно відповідає кількості олігофренів та інших розумово відсталих дітей. При цьому кількість, як дітей Індиго, так і їх антиподів, зростає. Тобто звичайні люди заміщуються як деградантами, так і людьми нового типу. Оскільки олігофрени та їм подібні не мають нащадків, то Світ поступово наповнюється дітьми Індиго. Будемо сподіватися, що вони зможуть достойно відповісти на прийдешні загрози людству.