Відкриваючи себе

Ми вдвох. Я підійшла до тебе та закрила твої очі долонями. Нахилилась до твоєї скроні і тихо прошепотіла: Ти пам’ятаєш своє дитинство? Ну, звісно, що пам’ятаєш! Запах теплих маминих рук, свіжого хліба, запах безтурботності та захищеності, зойки  друзів та постійні пригоди!

Я дуже любила кататися на велосипеді! Неймовірне відчуття польоту та свободи! В мене було улюблене місце, недалеко від села, де жила моя бабуся. Вертаєш на невеличку тропку на велосипеді і мчиш подалі від усіх, і ось вже тропка закінчується, а тобі відкривається неймовірний краєвид: праворуч – річка – тепла, бистра, прозора; ліворуч – скеля – величезна, піднімаєш очі вгору, примружуєшся, і такою вона високою здається, як велетень, чи то може, я такою малою була? Легкий вітерець і сонечко тепле, а я вже біжу, босоніж,  по нескошеній траві,  впаду і лежу в її обіймах, вдихаю степовий запах квітів, і все - то таке далеке здається і неважливе, і ніби, я потрапила в інший світ, і там, за скалою, не має мене, а я є лише отут і зараз!

Хочеться кричати від почуття свободи і любові до всього світу, приємного та теплого відчуття! І хочеться залишитися назавжди серед цієї краси та… треба повертатися, до себе, до іншої, туди, де треба знову бути кимось…

Але…Не треба боятися бути собою, бо справжня внутрішня жіноча краса проявляється лише тоді, коли жінка вільна. Вільна в думках та почуттях, в мріях та бажаннях, в прагненнях та сподіваннях. Вільна бути собою! Полюбіть себе такою якою ви є, бо ви найкрасивіша жінка на планеті!

Фото з сайту: https://ua.depositphotos.com, автор: luckybusiness