Від Софійського собору до Гоґвортсу - 5 магічних бестселерів, які варто прочитати взимку

Ганна Городецька. Інша Марія. – К.: Дім Химер, 2021

Ця книжка - довгоочікуваний дебют, яскравий та самобутній «відьомський» роман – саме те чтиво, яке пасує до зимової пори. Коли можна повністю зануритися у текст, присвятивши час розгадуванню загадок і таємниць, які у ньому приховані. Тим паче, коли автентичності наразі додає ще й той факт, що це не просто історія київської відьми, це історія самого Києва, авторка якої працює в Національному заповіднику «Софія Київська». Саме її професійні знання як дослідниці українського фольклору,  та її власний досвід, отриманий у Софійському соборі, лягли в основу роману. «Як добре, дівчата, що ви завітали сюди, - кажуть на початку роману практиканткам. - Це місце глибоко сакральне. Місце сили. Сьогодні не залишається жодних сумнівів, що поява цієї цивілізаційної перлини має архаїчні витоки. Сьогодні саме тут знаходиться визначальна домінанта цілісного комплексу, що акумулює характеристики сакрального центру». Тож за сюжетом, Марія, дівчина з «темним» минулим, влаштовується волонтеркою до Софійського собору, де зберігається сакральна пам’ятка старовини. З її появою в київському музеї починають коїтися дивні речі… Так само на хуторі у древньої баби Марії оселяється студентка-практикантка. Бабі ж вочевидь потрібна наступниця, котра б успадкувала відьомські вміння. Щось незбагненне пов’язує обох Марій — молоду й стару, столичну й хутірську… Захоплююча урбаністична магія, справжній «відьомський» роман – глибокий і непересічний - який серед решти рукописів одразу привернув увагу видавців.

Джоан Роулінг. Фантастичні звірі і де їх шукати. – К.: А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2018

Це химерне видання охоплює надзвичайний арсенал магічних істот, від Акромантули до Шрейка, разом із десятьма різними видами драконів — усі вони чудово зображені у яскравих кольорах винахідливою Олівією Ломенек Ґілл. Роки видатних пригод та досліджень магіозоолога Ньюта Скамандера принесли плідні результати, які прийшлись до вподоби науковцям і були із захопленням сприйняті відьмами та чарівниками, а також стали доступними для маґлів на початку цього сторіччя. Завдяки яскраво ілюстрованому виданню читачі можуть вивчати магічну фауну п’яти континентів, не встаючи з власного зручного крісла. «Фантастичні звірі і де їх шукати» — це книга, яку мусять прочитати всі у Гоґвортсі! Нове видання містить повністю оновлений текст 2017 року, який включає в себе шість нових звірів, котрих можна зустріти на теренах Північної Америки, а також нову передмову Дж. К. Ролінґ, написану від особи Ньюта Скамандера.

Ілларіон Павлюк. Я бачу, вас цікавить пітьма. – Л.: Видавництво Старого Лева, 2020

У цьому трилері київського кримінального психолога Андрія Гайстера відправляють консультантом у богом забуте селище Буськів Сад. Зимової ночі там зникла маленька дівчинка. А ще там водиться Звір - серійний маніяк, убивств якого тамтешні мешканці воліють не помічати... «- Доброї ночі! - привіталася вона, вже тримаючи дівчинку на руках. - До Буськового Саду підкинете? Це недалечко, за мостом! - Залазьте, - погодився Чоловік у Червоному. - Сонечко, сідай коло дядя! - сказала Гала. Але дівчинка перелякано вчепилася в неї. - Зараз, - Гала ніяково всміхнулася. - Подождіть трошки. Вона зараз освоїться. Дівчинка сховала обличчя в Галиному волоссі, а та мовчки гладила її по спинці. Врешті дівчинка повернулася до Чоловіка в Червоному і, затуливши лице долоньками, поглянула на нього крізь пальці. - Велика дівчинка, а боїшся, -- сказав він. - Ай-ай-ай! – Вона не така, як усі, - зітхнула Гала. - Особлива дитина... Розумієте?» У цьому проклятому селищі, де все по колу і всі живуть життям, яке ненавидять, розслідування постійно заходить у глухий кут. Андрій вірить, що загублена дівчинка, попри все, жива і він її знайде. Але нікому, крім нього, це не потрібно. «Я бачу, вас цікавить пітьма» - історія про непробивну людську байдужість і пітьму всередині нас. Про чесність із собою й ціну, яку ми готові заплатити за забуття. Про гріхи, що матеріалізуються, і спокуту, дорожчу за спокій.

Роман Стех. Дідько знає його. – К.: Зелений Пес, 2020

Незвичне у цьому романі жахів навіть не те, як автор поводиться зі стандартним, здавалося б, сюжетом у цій жанровій ніші, а та динаміка у зовсім малодосліджених галузях жанру, в якою він веде свою оповідь. Тож, за сюжетом, компанія друзів вибирається на відпочинок у Карпати, де зупиняється на першій-ліпшій гостині, і де й трапляються жахливі речі у звичному дусі психологічного трилеру з детективом. Знайдений у шухляді оберіг часів Трипільської культури, смерть за загадкових обставин володаря знахідки, зв’язок із впливовими олігархами, які мають до цього стосунок – усе це сплітається у неабияку інтригу, обіцяючи шалений розвиток подій. «Хрест справді був величезним, майже на всю долоню, - уточнює герой роману. - Придивившись краще, я нарешті зрозумів, що з ним не так – на ньому не було розп'яття. Замість звичного тіла Ісуса, що помирає від завданих йому ран, цей екземпляр міг похизуватися лише якоюсь мережкою незрозумілих ліній, зігнутих під прямим кутом. Я взяв Максову знахідку в руку та спробував оцінити її вагу. Грамів сто, не менше. Певно, срібло. І візерунок такий дивний, щось нагадує...»

Дарія Піскозуб. Машина. – Х.: Vivat, 2020

Машині поклоняються. Жерці, які служать їй від народження, не стільки здатні бачити майбутнє, скільки зазирають у минуле. Її передбачень чекають з острахом, намагаючись розгадати знаки, які вона посилає. У постапокаліптичному світі роману Дарії Піскозуб людство знову живе в племенах, які воюють одне з одним за виживання, а загадкова Машина - все, що лишилося від цивілізації. Хтось хоче її олюднити, хтось бореться проти неї, але вона вічна і, здається, спроможна знищити те, що мала би оберігати. Авторка - львівська письменниця, і хоч «Машина» і дебютна книга авторки, вона вже здобула перемогу на конкурсі фентезійних романів «Брама-2019». Жанр технофентезі порівняно новий для української літератури, і це робить книжку Дарії унікальною. Постапокаліптичний світ, витворений авторкою, має свій лексикон, і список цих неологізмів можна знайти у глосарії наприкінці роману. Наприклад, там є слово «серцевир» - красиве й із досить непростим значенням.