ВІД БУНТІВНИКА ДО ГОСПОДАРЯ

Панас Мирний. Голодна воля.

ВІД БУНТІВНИКА ДО ГОСПОДАРЯ

Панас Мирний. Голодна воля.

Це розповідь про те, як цар “визволив” селян із кріпацтва.

Поміщик Гамза відомий на всю округу. Ще б пак! Предводитель дворянства. Пани його люблять. Та й селяни звикли до свого пана. Ось тільки, коли пронеслася чутка, що “цар волю дає”, Гамза змінився. Він чути й знати про це не хоче. Коли прикажчик Йосипенко каже йому відміну кріпацтва, гнівається: “Чуєш, ні слова, коли в тюрмі посидіти не хоч!”. Він ніби передбачав, що не переживе волі.

Син поміщика, який приїхав зі столиці у простому одязі, бо там така мода, теж каже батькові про волю. Але той і слухати не хоче: “Не кажи ти мені сього. Не ображай мого серця. Брехня! Нічому не вірю. Ще наш мужик не дожив до волі. Ще його треба добре у руках держати… У мене сто канчуків тому, хто з кріпаків сміє казати про волю”.

І коли до Гамзи прийшов папір, що цар дарує волю селянам, хоча і з відтермінуванням два роки, його “грець ударив”.

Ті, хто, здавалося, найвідданіший був йому, скористалися смертю пана. Йосипенко вкрав його гроші та закопав їх у землю. Ще й закликав москалів (солдатів) із міста, щоби вгамували бунтівників. Однак усіх спинив син Гамзи, бо люди, обурені псевдо-волею, й самі зупинилися, хоча мали намір відібрати усе панське.

Друга сюжетна лінія – історія кохання Василя і Мотрі. Вони покохали одне одного. Василь був козачком у пана, а потім, коли виріс, став кучером. Мотрю, красиву дівчину, одиначку в сім’ї, відібрали у батьків для любощів пана. Василь хоче утекти з Мотрею на волю, поселитися там, де їх ніхто не знає, але вона вагається.

За логікою подій напрошується трагічний фінал, але складається враження, що письменник не наважується на нього. Василь терпить те, що Мотря спить з паном. Йосипенко вважає його головним бунтівником, але все сходить тому з рук. Навіть москалі його не зачіпають.

Завершується ця розповідь майже щасливо. Василь і Мотря одружуються, у них двійко дітей, мають поле, на якому колоситься пшениця, хату, яка хоч ще недобудована, але в ній можна жити. Василь працює у місті, але мріє повернутись у село і розбагатіти. З бунтівника він стає звичайним господарем.

Очевидно, Панас Мирний зобразив реальну картину, але втратив шанс написати гостросоціальну повість.

Анатолій ВЛАСЮК

23 жовтня 2018 року