Від А до Я: 5 книг, які варто прочитати навесні

Деббі Джонсон. Усе від А до Я. – Х.: Фабула, 2020

Це перший психологічний роман відомої авторки, тому він дуже відрізняється від попередніх творів - романтичних комедій. У книзі розповідається про велику материнську любов, що не підвладна смертельній хворобі. Про горе через втрату найдорожчої людини. А ще — про спокуту, про усвідомлення того, що найважливішими речами в житті є не провина і злоба, а готовність любити та пробачати. «Я пам'ятаю відчуття порожнечі, яке заполонило мене, коли я їхала додому до своїх дітей автобусом, плачучи і не звертаючи уваги на співчуття незнайомих мені пасажирів даблдекера, що котився вулицями Лондона, - починає свою оповідь героїня. - Як відчинила двері квартири, і мене переповнило прагнення схопити їх в обійми і любити так сильно, щоб жодне лихо їх не торкнулося. Захистити їх від усієї жорстокості цього світу. Ці спогади не побляки ї за чотири повні десятиліття. Коли йдеться про людей, яких любиш, і людей, яких втрачаєш, плин часу не має значення - деякі речі просто лишаються з тобою назавжди».

Ґленді Вандера. Там, де ліс зустрічає зорі. – Х.: Віват, 2020

Сюжет цього роману нагадує новий серіал «Засланець з космосу», в якому прибулець з іншої планети в результаті аварії потрапляє на Землю, оволодіває тілом і життям першого зустрічного, і далі, звісно, продовжується комедія. У даному випадку стається майже те саме, хоч і без кривавих подробиць, адже прибулець у романі – це дівчинка, яка потрапила в родину до орнітолога. «Тепер Джо побачила очі. Розумний блиск у її погляді був занадто проникливий як для дитячого личка, тому жінка сприйняла це як знак того, що з нею затіяли гру. — Якщо ти іншопланетянка, то чому в тебе людська подоба? — Я просто використовую тіло цієї дівчинки. — Скажи їй, щоб ішла додому, поки ти там, у її тілі. Гаразд? — Вона нікуди не може піти. Вона була мертва, коли я вселилася в тіло. Якщо вона повернеться додому, її батьки злякаються. - Он воно що! Тепер починається гра в зомбі». Насправді ніякої гри, все всерйоз – пиво в холодильнику, картопляний салат, сусід, від якої дівчинка не тікає. Від усіх тікає, а від нього ні, уявляєте? А ще допомагає з орнітології своїй новій хазяйці, але краще, все-таки, посуд помити. Бо уявлення про людяність в інопланетян виявляються чомусь більш гуманними, ніж у самих людей.

Влада Ралко. Рот і хрест. – К.: ArtHuss, 2020

«Сільська» образність завжди приваблювала міських авторів, оскільки вважалося глибоко «народною», і перші спроби завжди відгонили обов’язковим «фольклором». Саме так у 60-х входив в модну «українську» тематику київський поет Леонід Кисельов і саме так дебютує поетичною збіркою київська художниця Влада Ралко. Паралелі, можливо, натягнуті, але не заперечити одного - обох підштовхнув до «переходу» складний життєвий період – у першому випадку – смертельна хвороба, у другому – не менш нищівна (духовно і фізично) пандемія. У збірці мисткині немає ілюстрацій – лише вірші, «стислі тексти», як називає їх авторка. Насправді це настроєві шкіци, концептуальні ескізи, філософські етюди у «фольклорному» виконанні. «Селом заправляють жінки», «Селом ходить ніч із серпом», «Глевка грядка підмета», «Мама шлунок стравить помалу», «Не бери серпа». Авторка одразу попереджає, що найкраще їй ведеться у місті, а «будиночок із садом біля лугу на краю деградуючого села, куди ми завжди приїжджаємо влітку» - це «укриття від буденної реальності». «Заходь усередину /  Ведись як удома / Та мені відомо про камінь / Замість порога / Плаский важкий / Тягнеш його вже не радий запрошенню / В хаті вогко але все влаштовано щоб тут бути / Ось холодні після зими крейда і попіл / Гарно / Ось сволоки із гаками / Хочеш вішайся / Хочеш вішай колиску / Для лялечки».

Пітер Померанцев. Нічого правдивого й усе можливо. – К.: Yakaboo Publishing, 2020

За великим рахунком, ця книжка британського журналіста з родини російських емігрантів, який потрапив до Росії у 2006 році – аналітичний зріз, якщо не конспект, усіх знакових романів Пєлєвіна того часу. З його симулякрами, піар-технологіями і буденною магією телебачення. «І в центрі цього великого видовища стоїть сам президент, - нагадує автор, - створений із ніякого, сірого спецслужбиста за допомогою сили телебачення, так само стрімко, як і художник-перформер, трансформуючись у своїх персонажів - солдата, коханця, мисливця з оголеним торсом, бізнесмена, шпигуна, царя, супермена. «Новини - це той фіміам, яким ми благословляємо дії Путіна, робимо його президентом», - подобалося казати продюсерам і політтехнологам. Саме у цей час автор стає продюсером документальних фільмів і реаліті-шоу на телеканалі ТНТ. Він знайомиться зі світом всемогутнього російського телебачення, грубих грошей та великої влади. І поруч із цією Росією нафтових капіталів, декадентських вечірок, захмарно дорогих творів мистецтва постає Росія переповнених слідчих ізоляторів, бандитів, спецслужб, безправ’я. Так автор відкриває сам спосіб мислення цієї «нової Росії» - глибоке розщеплення особистості, множинність, розшарування і порожнечу між ними. Розповідь не завершується у Москві: по поверненні до Лондона автор спостерігає, як «нова Росія» крокує Заходом, скуповуючи нерухомість, а її мислення універсалізується.

Мирослав Лаюк. Ківі ківі. – Л.: Видавництво Старого Лева, 2020

Свого часу український емігрант, який потрапив до Австралії після Другої світової, розповідав нам про своє тамтешнє життя з екзотичною кукобарою на плечі. Здавалося, в нашій літературі не було й не буде більш таких незвичайних пернатих героїв, аж раптом вже сучасний відомий письменник дарує нам історію ще про одного, не менш дзьобатого пташка, але родом з Нової Зеландії. Змінилися часи, помінялися країни, але цікавість до екзотики в нашого читача не зникла. Цього разу це пригоди птаха Ківі, який з дитинства не знав свободи, бо його батька зловили на їхній батьківщині – Новій Зеландії. Літати він, звісно, не вміє, але втекти із зоопарку йому допомагають міцні ноги та вроджена прудкість і кмітливість. Але на свободі, де весело й водночас небезпечно, Ківі залишається чудовим футболістом, першим і кращим у команді птахів. Разом з друзями йому доведеться грати і перемагати у матчі з командою щурів. То як же все складеться у цій екзотичній та незвичайній пригоді, що водночас нагадує про австралійські пригороди у добровільній неволі згаданого емігранта, який на чужині таки переміг радянських пацюків, які утворили на Колгосп тварин його батьківщину і вже сучасний мультфільм «Мадагаскар».

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

5 книг, які будуть варті вашої уваги на Книжковому Арсеналі
Розпочався ювілейний Книжковий Арсенал, на якому представлені новинки усіх жанрів. Утім саме зараз вже бажано знати, за чим варто вирушити і які саме книжки шукати у розмаїтті цього інтелектуального свята.
Читати більше
Ігри для дітей англійською: користь чи шкода
Безліч досліджень присвятили тому, як відеоігри впливають на розвиток дітей. Існує багато різновидів ігор. Деякі просто розважального характеру, інші ж є складним викликом, змушуючи мозок працювати.
Читати більше