На клумбах цвітуть квіти, надворі крапотить дощ... Ні, я – не про літо, і навіть не про осінь. Це – січень 2018 року. Отакий він цього року, попри те, що січень – середина найхолоднішої пори року: зими... А що ще ми знаємо про сей місяць?
Сі́чень – перший місяць року у григоріанському календарі, один із сімох місяців, котрі мають 31 день.
Назва січень походить від слова "січа". У давнину в цей час починали розчищати ділянки від корчів, аби навесні їх засіяти. Цей промисел називали січею. А до того перший місяць року називали й по-иншому: студень, сніжень, просинець, вогневик, льодовик, сніговик, тріскун, щипун, лютовій... І ще, мабуть, було багато инших назв, бо 15 тисяч років (навіть більше!) існування української нації й мови витворили отаке синонімічне багатство для наймення цього місяця, яке, на жаль, втрачається через наше збіднене мовлення...
Латиною січень (лат. – Ianarius) названо на честь
Януса, римського бога дверей і воріт. У московинському наріччі назва цього місяця – чужа: «
январь».
Січень – найхолоднішй в Україні місяць року. Втім, не ті тепер січні, не ті… Всі ми скучили за справжньою, холодною, сніжною й морозною зимою. Всі згадуємо височенні кучугури, якими пам'ятне дитинство чи не кожного з нас. І сікти має січень, і морозити, й сніжити, і мести… Бо ж
«січневий холод наповнює засіки». Бо ж «багато снігу – багато хліба»!..
Проте і цьогорічний
просинець ще нагадає про себе, обернеться і в
сніжень, а далі – у
студень, у
льодовик та ще й
тріскун, а може, навіть,
лютовій. І тоді… теж ремствуватимемо, бо ж людям ніколи не вгодиш. Але "в
Природи нема поганої погоди".
Проте… Проте такого січня, яким почався новий, 2018, рік, напевно, ніхто не пригадує. У багатьох українських дворах, на клумбах і городах цвітуть троянди (Суми, Тернопіль, Луцьк), нагідки, сакура й підсніжники (Вінниччина), примула і ромашкии (Ів.-Франківщина), календула, навіть кульбаба і маргаритки (м. Дніпро), бузок і мальва (Запоріжжя) і ще немало різнобарвних квітів, пізніх, але ж – осінніх, а не зимових, та ще й січневих!.. Дивина! Ото справді Природа
– непередбачувана!
І ця дивина не стільки тішить, як наводить на роздуми, що наше втручання в Природу, нехтування її законами призводить до ненормальних, а инколи – й катастрофічних явищ…Тому може бути й таке, що оці картинки мальовничих, казкових засніжених просторів наші онуки витягатимуть лише з інтернету, а не з власної пам'яти...
Та якщо зважити, що
саме в ці дні наші предки (та й ми можемо)
передбачали погоду, то все нормально!
Якою буде погода в першу половину року, передбачали від 26-го по 31 грудня.
А яким буде липень, визначали за першим січня.
2-ого січня передбачали погоду на серпень.
3 – 4 січня – свято давньоукраїнської Богині Дани (Водокрес). На 12-ий день після Різдва Божича-Коляди. Це свято відзначають у перших числах січня, коли наша планета Земля перебуває на найближчій відстані від Сонця.
За астрономічним календарем
3 січня Земля знаходиться в перигелії, тобто вона розташовується на найменшій відстані від Сонця. Наші пращури помітили:
який день 3 січня, таким буде і вересень. Червоне сонце на сході віщує заметіль. Якщо цього дня багато снігу, то можна очікувати гарний урожай хліба, а якщо сніг не вкриє землю, то врожай цього року буде бідним.
4 січня відзначають день Анастасії Путорозрішниці. До неї звертались у молитвах для легкого протікання вагітности та пологів. Цього дня, з молитвою до Анастасії, жінка вишивала рушник, який мав допомогти благополучно народити. У народі примітили:
яким буде 4 січня, таким буде і жовтень. Наші пращури спостерігали і за хмарами: якщо вони пливли проти вітру, то очікували на снігопад.
6 січня християни відзначають Святвечір (нагадаю, сповідники Рідного, Українського Національного, Світогляду відзначали Святвечір 23 (24) грудня, після народження Нового, Молодого, Сонечка, себто настання довшого світлового дня). В цю пору настають сильні морози. Глибоко промерзла земля передбачає родючість.
За погодою цього дня визначали погоду наступного грудня. Якщо тепло, то весна буде холодною; а заметіль – це на врожай пшениці. У народі говорили: "Якщо на Кутю небо зоряне – багатий скотини приплід і багато буде ягід". Якщо на Святвечір буде снігопад, чекайте процвітання господарства у новому році, а якщо мороз – у родині буде злагода і любов.
7 січня християни відзначають Різдво (але не Сонечка, а Ісуса, пізніше названого Христосом), одне з головних християнських свят. Наші пращури помітили, якщо цього дня тепло – весна буде холодною. Якщо ж 7 січня холодно і хурделиця, буде холодно і влітку. Густий иній прогнозує влітку достаток хліба і малини. Світлий, ясний день вказував на неврожай. А багато зірок на небі – на врожай грибів, ягід і гороху.
8 січня (христ. – Собор Пресвятої Богородиці) в народі називали
Бабині каші. "Каша
– мати наша",
– казали. За кашею і погоду передбачали на найближчий час: якщо каша в печі рум'яниться – на сніг. Якщо до цього часу земля ще добре не промерзла, то влітку соку не дасть, цебто врожай буде не дуже гарним. Спостерігали цього дня за сонцем і за птахами: якщо біля сонця з'являлася світла смуга – на сніг. Якщо синиця зранку пищить – вночі бути морозові, а якщо галки і ворони влаштували безперервний ґвалт – варто чекати снігопаду й хуги.
9 січня зазвичай був морозним. Наші пращури помітили: якщо 9 січня сніг сипле з неба великими клаптями, то найближчим часом треба бути готовим до негоди і відлиги.
Це – народний прогноз погоди, котрий має що оповісти про кожен день місяця. Хоча…
прикметі вір, але й перевір.
А які прикмети побутують у ваших краях? Згадаймо їх, перевірмо, збережімо, бо в них – досвід і мудрість багатьох поколінь! Як і в народному мудрослів’ї, зокрема, про січень:
Січень – весни дідусь.
Січень – року початок, а зими – середина.
Січень тріщить – лід на річці у просинь фарбує.
У січні й горщик на печі замерзає.
Якщо в січні – березень, то бійся у березні січня.
Місяць січень – зими господар.
Січень із груднем прощається, а на лютий очі косить.
Січи, не січи – ти не страшний, коли я на печі.
У січні вночі панують сови й сичі.
Січень наступає – мороз людей обіймає.
Із січня сонце на літо повертає, а зима – на мороз.
Січень сухий – багатий селянин.
Січень-батько рік починає, зиму величає.
Січень – року початок, зимі середина.
Теплі дні січня не добром відгукуються літом.
Січневий холод наповнює засіки.
В січні метелиці, а в лютому – сильні (люті) морози.
Ясні дні в січні – до гарного врожаю.
Теплі дні січня недоброму відгукнуться.
Січневий холод наповнює засіки.
Січень січе та морозить, а господар дрова з лісу возить.
Січень не так січе, як у вуха пече.
Січень сухий і морозний – бути спекотному літечку.
Січень – місяць яскравих зірок, білих стежок і синіх льодів.
Січень у кожусі до п’ят мандрує і хитрі візерунки на вікнах малює.
У січні висить багато частих і довгих бурульок – отже, врожай буде гарний.
Багато снігу – багато хліба...
Тож гарного січня вам, українці, чудової зими і щасливого, МИРНОГО, року!
(Із січнем мандрувала і ще далеко не все занотувала
© Любов СЕРДУНИЧ)
(Світлини – з інтернету)
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
