Весна по-українськи чи секрети радянських свят

Міжнародний жіночий день 

Усі ми звикли, що хлопці 23-го лютого, а дівчата 8-го березня отримують подарунки. Але чому саме так?

Міжнародний День весни і жінки, саме 8 березня виявилося настільки значущою датою для революціонерів, що вони вирішили вшанувати цей день. Вважається, що головною персоною Міжнародного Жіночого дня є Клара Цеткін Але існують й інші версії походження цього свята, наприклад, святкування 8 березня приурочують до єврейського свята Пурім.

Цікаво, що Пурім – не релігійне свято. Це свято знищення усіх ворогів іудеїв. Під впливом Есфірі, її чоловік – перський цар, дозволив євреям "винищити, убити всіх сильних у народі, що у ворожнечі з ними, дітей і дружин, і маєтки їхні розграбувати". І два дні, за підтримки царських сатрапів, "іудеї били усіх ворогів своїх, і винищували, і діяли з ворогами по своїй волі". Перська імперія була приречена. А день погромів і убивств став "веселим святом Пурім".

Кілька слів щодо назви: "пур" - це жереб. Аман хотів знищити євреїв: він ніби вибирав – от вам жереб. А вийшло, що євреї не тільки не були знищені, але й перемогли своїх ворогів.

Та найбільш поширена версія така: традиція відзначати Міжнародний жіночий день почалася через демонстрацію 23 лютого (8 березня) 1857 року робітниць фабрик із пошиття одягу в Нью-Йорку на знак протесту проти жахливих умов праці та низької платні. Однак цікаво, що в історичних джерелах немає жодного свідчення про ув’язнення чи хоча б затримання у цей день революціонерок-жінок…

Хай там як, але кожен для себе вирішить, яку саме із запропонованих версій вважати найбільш прийнятною. Та як на мене, логічніше було б святкувати День весни та жінки на тиждень раніше, а саме - у перший календарний день весни чи хоча б 22 березня - на знак весняного рівнодення.
 

День міжнародної солідарності трудящих

Ідемо далі… Наступне широковідоме весняне свято — 1 Травня, День міжнародної солідарності трудящих. Це прекраснй привід для вихідного дня, чудова нагода поїсти шашликів та відпочити на природі. Чесно кажучи, сучасна молодь навіть не замислюється над ідеологічним змістом цього радянського свята, що, власне, і робить його на разі доволі сумнівним. Але попри ігнорування такої популярної раніше солідарності трудящих, все ж не варто вважати 1 травня звичайнісіньким днем...

Ми знаємо, що з давніх-давен люди були переконані: природі потрібно допомагати, аби змінювалися пори року, розмножувалися тварини та розквітали рослини. Особлива увага приділялася цьому навесні, коли прокидалася природа. Допомага виявлялась у різноманітних святах і ритуалах.

Вважалося, що саме 1-го травня Бог і Богиня кохаються, щоб зачати нового Бога, який народиться взимку (Бог і Богиня тут - це збірні образи богинь і богів у праіндоєвропейських народів). Тому у ніч на 1 травня влаштовувалося чимало ігор і дійств, пов'язаних із коханням. У багатьох народів досі зберігся звичай обирати травневих королеву та короля, тобто найгарнішу пару. Саме вони символізують тих небесних богів, які допомагають природі розвиватися.

Тож, привід святкувати 1 травня залишається, незалежно від того, чи радянські стереотипи ближчі українцям, чи ще більш давні язичницько-природні погляди та традиції.
 

А ми рухаємось далі. І саме час згадати найбільш урочисте свято весни — 9 травня — День Перемоги. Україна зазнала жахливих втрат внаслідок війни. Під час бойових дій та у полоні загинули 4 млн військових, підпільників та цивільних громадян, 4-5 млн загинули через окупаційний терор та голод у тилу, 5 мільйонів жителів були евакуйовані або примусово вивезені до Росії та Німеччини. І тому переосмислення подій Другої світової, руйнування історичних радянських міфів, вшанування пам'яті кожного, хто боровся з нацизмом, зумовлює необхідність відмови від святкування на користь вшанування.

Символом Дня пам'яті й примирення та Дня Перемоги у нашій країні став червоний мак. В українській міфології мак має безліч значень. Це символ сонця, свободи, крові та оберіг від нечистої сили. В українських народних піснях і думах мак пов'язаний з війною та військом, він символізує козака, який героїчно загинув, захищаючи Україну.

Генеральна Асамблея ООН в 2004 році прийняла Резолюцію, в якій проголосила 8 та 9 травня Днями пам'яті та примирення. Нею державам, крім святкування своїх Днів Перемоги або Визволення, було рекомендовано також щорічно відзначати один або два дні пам'яті всім жертвам Другої світової війни. У Великобританії відзначається "День Перемоги в Європі"; у Вірменії - "День Миру"; в Норвегії - "День визволення"; у Словаччині - "День Перемоги над нацизмом"; у США - "День Пам'яті"; у Франції - "День Перемоги"; в Чехії - "Національний День".

Це, мабуть, єдина (із наведених вище) дата, у значущості та важливості якої сумніватися недоречно. Доки живі ті, хто здобули для нас цю перемогу, про скасування 9 травня та відмови від цього свята навіть не йдеться, та це не заважає нам відзначати також і День Памʼяті. Щоправда, його не наважуся називати святом...