ВЕСЕЛКА НАСТРОЇВ

Настрій це націленість до певного способу дій, ходу думок. Це накопичені згадки минулих життів, мільйони прожитих випадків. Розум, оцінюючи обставини, сили сторін (тікати, нападати, радіти перемозі), розпізнає в них звичну гру (задачу) і вмикає «сито», тоді в голову приходять відсіяні досвідом настанови, підхожі для цього випадку. Відповідна обставинам гра, набір настанов  є першоосновою настрою, а «колір», «смак», забарвлення (відчуття та почуття) виникли згодом від кількісного напрацювання досвіду і переходу пам’яті на рівень клітин тіла.

Тож, настрої будуть приблизно однаковими для всіх живих істот, залежно від їх рівня розвитку, що розвиненіша істота, то вищих настроїв вона досягає, аж до проствітлення. Ми поселяємося у матеріяльний світ, щоб отримати досвід успішності у ньому і прагнемо найвищих настроїв, які ми можемо досягти.
Грубий приклад.
Темної ночі до миршавого перехожого підходить кремезний чоловік. Висхідні дані: він сильніший, загрозливий, нічого не видно, допомоги немає. Очікувана відповідь — злякатися і діяти відповідно до страху: якось відбрехатися, чи дати драпака. Дії приходять самі собою, із великого досвіду поколінь.
Але якщо навпаки: до кремезної людини причепивсь недорослий посіпака, то вмикається гнів, і мозок, душа та тіло пропонують поради як налаяти та нагнати. 

Всі ми прагнемо вищого настрою і уникаємо нижчого, зрештою, в цьому і є зміст життя. Очевидно, що настрої мають таку послідовність:
Благородний настрій (Святість, Великий Чин, Любов, Піднесення).
Добрий настрій (захоплення, веселість, цікавість, бадьорість, спокій, задоволення).
Злий настрій (роздратування, гнів, обурення, зловтішність).
Пригнічений настрій (тривога, страх, жалість, горе, покірність).

Щоб легше зберегти високий настрій, корисно усвідомлювати і розрізняти настрої. Свідомо проговорюючи подумки «тю, це злість», «це жалість», тощо, можна досить міцно утримувати свій гарний настрій, протистояти нездоровим впливам. Також, розуміння настроїв підкаже, чого слід очікувати від інших людей.
Загалом, що вищий настрій, то життєспроможнішою є людина, то більші її творчі можливості, рівень щастя, злагоди, здоров’я та тямущість.
Настрій людини тимчасово змінюється під впливом подій та оточення. Але, в глибині душі, людина має усталений настрій (це, по суті, характер) і живе в ньому великі відрізки свого життя. Цей свій основний настрій (якщо він невідповідний до оточення) людина приховує, щоб відповідно виглядати у суспільстві, та він мимовільно проривається від неочікуваних подразників.
Відчуваючи нестачу перемог, завершених справ, злагоди, плодячи незавершеності (борги, обман, поразки), ми сповзаємо із щасливих настроїв у хворі, злиденні. Втягуючись у програшні для себе ігри, ми, за законами природи, поступово самознищуємося, звільняючи місце для сильніших істот. Низькі настрої підштовхують людину вижити зараз, не вистачає сил бачити наслідки у майбутньому, не на часі.
Для наочності, можна порівняти настрої з умовними кольоровими окулярами, коли людина сприймає одні й ті самі речі по-різному, залежно від кольору окулярів (стану душі).
Ще цікавішим є порівняння настрою людини з частотою роботи процесора (мозку) — що вищий настрій, то потужніший процесор. Й справді, виснаженій або хворій  людині важче зібратися з силами і бути веселою чи швидко думати.
Великим скарбом нашої мови є назви настроїв, їх розрізнення, а відтак — і розуміння. Як у веселці можна роздивитися кольори та відтінки, так і в душі люди напрацювали та визначили багато настроїв.

ВЕСЕЛКА НАСТРОЇВ (умовне числове визначення рівня настроїв взяте за Л. Роном Габардом).
Настрої духовні, божественні, шляхетні, благородні — святий золотаво-жовтий колір веселки настроїв, Козак:
40,0 Святість, Свята Байдужість, Повна Перемога — Будда, Байда, Мамай, стан цілковитої впевненості. Відчуття Завершеності, повне душевне задоволення. «Сидить Мамай, в кобзу грає, що задума — то все має».
30,0 Чари — казковий настрій. Твердження (слово, думка, замовляння, тонка матерія) стає твердим (матерією, збувається, виконується). Влучні своєчасні дії, невразливість, цілковита впевненість, дивовижне везіння. Чародій, характерник, волхователь, відун.
20,0 Чин, Дія, Рух, Велика Гра — Чиновник, Діяч, Державник, Воєвода, Володар, Батько (народний генерал), Магатма, Лицар. Здатність приводити до руху великі сили і надихати багатьох людей. Людина є потужним Борцем та Провідником високих задумів.
8,0 Любов, Братерство, Звитяга. Цілковиті злагода, єдність, взаємодія, взаємодопомога. Спроможність до самопожертви. Козак, Доброволець, Побратим, духовні брати і сестри.
6,0 Піднесення, Радість — сонячність, натхнення, урочистість, надзвичайна майстерність та обдарованість, довершеність, краса, слава, славень, вдячність, молитва. Свято, Творчий Стан, Митець.
Добрі настрої, які є сплавом тілесних та душевних почуттів — блакитний колір, Добродій (ці гарні настрої є нашим спадком від вищих тварин):
4,0 Завзяття – дієвий, окрилений, закоханий, націлений на досягнення мети, творчий, обдарований, сміливий, чесний, любить дітей. Винахідник, ділок. Володіє 100 відсотками снаги (душевних сил, тямущості та здоров’я).
3,5 Веселість – життєрадісний, розсудливий, здоровий, дотепний, здатен зрозуміти і досягти згоди. Танці, співи, гуляння, ігрища. Грайливий, необразливо бешкетує (що веселіша людина, то дошкульніший жарт вона сприймає без образ). Музика. 75 відсотків снаги.
3,4 Бадьорість – моторний, працьовитий, уважний, здоровий, впливовий, настійливий. Ґазда, майстер.
3,3 Цікавість – дієва увага, враження від незвичайного. Самоосвіта, пошук, досліди, пригоди, бесіда, гостювання.
3,0 Буденність – врівноважений, розсудливий, дещо закостенілий (не любить змін). Діяльність у звичному оточенні. Працівник.
2,8 Задоволення – виконана дія, завершена настанова, втіха, вдоволення потреб та звичок, насолода, солодкість, млява цікавість (розвага, перегляд передач, гортання книжок), приємна дія. Їжа, купівля, звичайний подарунок. Споживач.
2,5 Спокій – спокійна байдужість. Мрійливий, ледачий, необачний, байдикує. Відпочинок.
2,4 Одноманітність – машинальність. Людина «спить на ходу», позіхає, або засинає від  нецікавої книги чи вистави. Легка втома.
Злиденні збурені настрої, які є сплавом тілесних та душевних настанов — червоний колір, Розбійник (ці погані настрої є нашим спадком від вищих тварин):
2,0 Сердитість – впертий, твердий, непоступливий (часто наперекір глузду). Відстає від змін, зупиняє, бореться, протидіє та знецінює (встромляє палки в колеса), прискіпливий до інших. Поліцай, охоронець, сердюк. 50 відсотків снаги.
1,9 Неприязнь – зверхній, непривітний, недружній, хижий, ворожий.
1,85 Хвилювання – заклопотаний бажанням не втратити, досягти мети. Це змагання, іспити, кохання, пристрасть, тощо.
1,8 Страждання – незадоволення, терпіння, біль у прямому й переносному значеннях, спрага, невдоволена потреба (звичка), свербіж, розлука, розчарування, співчуття, розчулення, змагальне вболівання, програш, перешкода, незгода, запізнення, незавершеність. Також, перевтома та перенапруження, нелюба діяльність. Стурбований, піклується, спіймав облизня, отримав зауваження; неуважний до всього решта. Невдаха.
1,75 Роздратування – виходить із себе, вередує, бажає вчинити наперекір, але вагається дати справжній бій.
1,55 Лють – сильна злість. Скаженіє, руйнує не рахуючись зі втратами, намагається знищити, побити. Нерозсудлива і часто недоречна хоробрість. Вовк, берсерк, харциз.
1,5 Гнів – гонить, проганяє, погрожує, налякує. Бик, фашист. 15 відсотків снаги.
1,4 Ненависть – стриманий гнів.
1,3 Обурення – виказує сильну незгоду. Демонстрант.
1,28 Зловтішність – задирливий, шкодливий, уїдливий, підлий. Випробовує терпимість інших, пащекує, намагається пригнітити своїм зухвальством. Нахаба, зубоскал (gay), політик.
1,22 Образа – невиказуване обурення. Глибоко розчарований, скривджений.
1,2  Черствість – відсутність співчуття.
1,15  Мстивість.
1,1 Лукавість – хитрий, приховує ворожість, перекручує і збочує правду, безвідповідальний, лицемір, ловкач, шахрай. Жарти «нижче пояса», «туалетний гумор» та про збочення. Творчість підмінює мавпуванням, крадіжкою, збоченням. Через відносну слабкість, протидіє і шкодить приховано. Стає на сторону сили, нападника. {Хабарник, зрадник, комуніст. 10 відсотків снаги.
 Злиденні пригнічені настрої, які є сплавом тілесних та душевних настанов — чорний колір, Кріпак (ці погані настрої є нашим спадком від вищих тварин):
1,02 Тривога – напруження, непевність через недобрі очікування.
1,01 Розгубленість – спантеличений, безпорадний, сором'язливий.
1,0 Страх – уникає загрози, недовірливий, поверхневий, брехун. Тікає, не рахуючи втрати. Заєць.
0,98 Відчай – майже не керовані свідомо, часто небезпечні, сильні дії задля виживання. Паніка, істерика, бійка загнаного в безвихідь.
0,96 Жах – удар, напад, шок, чуб дибом.
0,94 Переляк – заціпеніння. Дуже шкідливо для дітей.
0,9 Жалість – співчуває собі, або комусь. Жалість (хоч і здається людяним почуттям) небажана через безпорадність.
0,8 Задобрювання – задобрює, щоб отримати користь, або уникнути загрози, підлабузник. Дає хабаря, лестить.
0,5 Горе – пригнічений непоправною втратою, битий, велика незавершеність. Біда, туга, журба — шкодування за втраченим.
0,4 Провина — відданий, заборгований, зневажуваний. Загладжує вину.
0,3 Нікчемність — отримує докори.
0,2 Самоприниження — виказує меншовартість.
0,1 Покірність — сумирний, принижений, гноблений, слухняний. Солдат, дисципліна (смірно-покірно), толерант, жертва, цап-відбувайло.
0,07 Безнадія — зневіра, відсутність надії на краще.
0,05 Порожнеча — спустошення, порожня байдужість, бездушність, нечутливість, холодність, апатія, марення, крайнє виснаження. Байдужість до наслідків (наркоман, п’яниця, найманий вбивця). Глибока релігійність, фанатик. Також, оманливий різновид нірвани, коли людина, намагаючись позбавитися страждань, «вимикає розум-душу» і відчуває полегшення. «Нірвана» — «смерть душі, або згасання душі». Щоб витягти із марення, треба зробити боляче (укол, нашатир) — тіло буде змушене звернути увагу на дійсність.
0,0 Непритомність — обмирання, смерть тіла.
Від'ємні настрої (розумові, вимушені, пекельні) – навіяні у програшних іграх ворожим оточенням машинальні дії (на шляху подальшого виродження душі):
-0,1 Прикрість; шкодувати (важка поразка)
-0,2 Сором
-0,7 Підзвітний
-1,3 Каяття
-1,5 Керування тілами (втручається)
-2,2 Захист тіл (наприклад, заборона абортів)
-3,0 Володіння тілами
-3,5 Схвалення від тіл
-4,0 Нужда в тілах
-5,0 Поклоніння тілам
-6,0 Жертвування
-8,0 Приховування
-10.0 Бути предметом
-20.0 Бути нічим
-30.0 Не може приховати
-40.0 Повна поразка

Про від’ємні настрої.
Їх найважче розпізнати і зрозуміти. Це стан, коли «душа не жива». Людині не до щирих природних почуттів. У боротьбі за виживання, після безкінечної низки поразок, вона вже не може жити почуттями, бо все нагадує їй страждання і загрози. Вона «переступає через себе» і замість себе самої підставляє свою подобу, зразок дій. Уявіть невільника, якого биттям примушують то плакати то сміятися. Так і життя може затуркати людину заради виживання бути чортом. Ці пекельні настрої є наслідком ворожого тиску,  шкідливих навіювань.
Людина, настрій якої нижчий нуля, не повністю відчуває справжність своїх вчинків та їх наслідки, вона не встигає усвідомлювати обставини, машинально грає роль. Тому, наприклад, наркоман, вдаючи дієвого керівника, робить помилки направо і наліво.
Ще одна особливість — людина «нижче нуля» може миттєво перескочити із одного настрою в інший, тому, що ці настрої штучно-розумові і настрої клітин тіла вже нічого не важать.  

Відповідальність особистості.
Настрій ніколи цілком не визначає і не виправдовує вчинків свідомої людини. Головне значення мають совість, та виховання. Людина відповідальна за свій настрій та вчинки тому, що вона вже не тварина.

НЕБЕСНА ВЕСТУРА

НОВЕ ВІДКРИТТЯ: ПОХОДЖЕННЯ назви "УКРАЇНА"