Вавилон 13 у Чикаго

13 червня 2014
Редакція

“Це нормальна реакція”, - сказав мені Юрій Грузінов у відповідь на мої “великі очі” щодо малої кількості поставлених питань на презентації стрічок від “Вавилон 13. -  “Люди в усіх залах після перегляду наших фільмів мовчать, бо й так все зрозуміло”.

Ми поверталися з показу, який відбувся 8 червня в залі парафії св.Йосифа Обручника. Загалом були задоволені подією, оскільки основної мети досягнули:представили роботи кінематографістів, провели успішний збір коштів для Вавилона 13 ( з усіх попередніх міст Чикаго виявилося найщедрішим). Юра був втішений хорошим залом (подяка о. Миколі Буряднику), проектором та звуком (дякуючи Сашкові Хрипливому), я - тим, що,  не зважаючи на Зелені Свята, віддаленість від традиційних місць для імпрез  в Українській Околиці та стислого терміну для підготовки і реклами заходу, людей зійшлося чимало. Трохи мене здивувала стримана цікавість щодо постаті самого гостя, котрий є унікальним свідком та  учасником історично вагомих подій цієї зими-початку весни. Чомусь я очікувала тривалих розпитувань. Але глядачі з якоюсь делікатністю поставилися до особистого, доволі травматичного досвіду Юрія Грузінова і задовільнились його скромною розповіддю. Більш детально мені вдалося розпитати оператора під час інтерв’ю, яке бралося уже буквально перед відльотом (про це згодом).

www.uamodna.com

Інтерв’ю перебування Юрія закінчилося, так само як з інтерв’ю починалося.

В одній з програм UA Modna TV наш спецкор та активіст з Нью-Йорку, засновник організації Ukraine Abroad Дмитро Топчій згадав про перебування двох “вавилонців” у місті Великого Яблука. Оперативно організував вихід хлопців на скайп-зв’язок. Достатньо було лише короткого інтерв’ю з Володимиром Тихим та Юрієм Грузіновим, щоби стало зрозумілим - їх повинно запросити Чикаго.

Трохи забрала часу організація приїзду, якому сприяв Дмитро Топчій. Тішить те, що голова “Помаранчевої організації” Юрко Сорока, після короткої доради з товаришами, одразу погодилився допомогти у цій справі. Роман Паничевний з Незалежного Радіо узявся за інформаційну підтримку. Кредитівка “Самопоміч” долучилася друком плакатів. За п’ять коротких днів все було підготовлено настільки, наскільки це можливо зробити за такий час.

Вибір місця показу визначався кількома критеріями: технічна оснащеність, вартість та ймовірна аудиторія. Багато хто опісля закидав:чому не проводили в Околиці. Як організатори, скажемо наступне. У часових лещатах вибір впав на приміщення того господаря, котрий після кількох слів пояснення одразу погодився. Безоплатно, до слова. Так само, як і праця звукооператора. Кожен з нас робив це як пожертву. Стояло головне завдання: зібрати кошти на Вавилон 13.

Отже, все вдалося. Можливо прийшло не стільки глядачів, скільки очікувалося. Однак публіка була вдячною. Відкрився показ представленням організаторів. Передусім, UA Modna агенції з інструментами: он-лайн телебачення, радіопрограми, проведенням різних заходів. Ще раз згадали працю активістів з “Помаранчевої Хвилі”, подякували інформаційним спонсорам. Але основна частина - показ фільмів. Юра привіз 4 коротких фільми та 2 - довших, зроблених у спільному проекті з компанією 1+1 під назвою “Зима, що нас змінила”. Почали з “Пролог” “Посередник”, “Дрова революції”, а завершив показ одним з найостанніших - “Пістолет”, відзнятий в Маріуполі уже 10 травня. Основні стрічки - це “Перша смерть”, в якій можна побачити рідкісні кадри перших жертв Майдану - Сергія Нігояна та Михайла Жизневського, а також - “Небесня сотня”.

Чимало глядачів вже бачили ці фільми. Але перегляд кадрів, які рвуть душу, на великому екрані - зовсім інший ефект. Причини сліз чи спазмуючої гіркоти в горлі  - відчуття втрати. І не лише співітчизників, яких особисто не знали. А й тієї віри у те, що  правда  перемагає, а герої з тріумфом повертаються додому. А ще додавалося почуття вини, яке з’їдало багатьох з нас впродовж нескінченної зими 2013-2014. Зими, яка, без сумніву, на усіх змінила…
www.uamodna.com

Остання замальовка від Вавилону 13 про “героя” з Маріуполя, за яким лише Оскар плаче, викликали посмішки на заплаканих обличчях у відповідь на мантру з матюків та гасел “За Родіну, за Сталіна”. Це був певний сюр і міг би виглядати як жарт, як би за цим не ховалися реальні страждання та втрати людські.

 Юра дещо розповів про себе, доволі скупо. Люди, мабуть, залишаючись під враженням від фільму, розпитували небагато. Автор UA Modna Галина Угрина, не стримуючи хвилювання, виголосила коротку промову, яка підсумувала все те, що було в наших думках та душах. Люди підходили після закінчення заходу, прагнучи перекинутися слівцем з оператором.

Трохи більше Юрій розказав уже в неформальній обстановці. І про його цікавість до життя української та, загалом, пострадянської еміграції. Про завдання, які він ставить на час свого туру по Канаді. Про намір знайти продюсерів для вже зроблених та майбутніх документальних стрічок від Вавилону 13.

Наступного дня, буквально перед вильотом з Чикаго, Грузінов виступив у програмі “Окрема розмова” в цікавій, швидше, бесіді, аніж інтерв’ю, оскільки поява в студії отця Миколи Бурядника перетворила   розмову на “спогади бойових товаришів” з Майдану :).

Особлива подяка Віталію Іванишину, Леоніду та Олені Коркучанським, Олександру Іванишин-Угрину, Артемію Коркучанському, Галини Угриній, Сашкові Хрипливому, Юрію Сороці, Василю Стецюку.
Автор: Світлана Іванишин-Угрина
Фото: Галина Угрина

 

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Пам'яті Степана Пушика
Прикарпатський університет імені В. Стефаника. Перший курс. Розгублена студентка з великими мріями. Навколо метушилося безліч людей. Почалися пари. Одним з викладачів став Степан Пушик. Суперечливий, злилася на його насмішкуваті закиди, що не знаю повстанських пісень. Але завжди розуміла велич людини, яка переді мною. Час — надмінний, смерть — крадійка. Легенди — вічні, як і пам'ять.
Читати більше
Стримано та сексуально: Marchesa Resort 2019
Раді представити вам нову круїзну колекцію Marchesa Resort 2019. Розкішні сукні актуальних кольорів з надзвичайними фактурами та оздоблені найелегантнішими деталями - нашивки, декоративні пір'я, омбре, оборки та банти. Зрештою бренд Marchesa в світі моди не так давно, але, я переконана, що може сміливо позмагатися з найвидатнішими модельєрами.
Читати більше