Варфоломіївська ніч України

У ніч з 12 на 13 січня 1972 р. КДБ здійснило в Україні операцію "Блок" із руйнування самосвідомості українців, названу другим покосом дисидентів, що поклав кінець руху шістдесятників.

Мета операції:

– нейтралізація інтелектуальної еліти, пов’язаної з самвидавом;
– жорстока розправа з найактивнішими лідерами;
– залякування решти.

Серед заарештованих:

1. Антонюк Зіновій, інженер-економіст
2. Гель Іван, релігійний діяч
3. Коваленко Іван, поет-шістдесятник
4. Осадчий Михайло, журналіст
5. Плахотнюк Микола, лікар
6. Плющ Леонід, математик i публіцист
7. Сверстюк Євген, філософ i гоголезнавець
8. Світличний Іван, літературний критик
9. Сергієнко Олесь, інженер-механік
10. Стасів-Калинець Ірина, поетеса
11. Стус Василь, поет
12. Чорновіл В’ячеслав, публіцист i літературний критик
13. Шабатура Стефанія, митець-килимар
14. Шумук Данило, багатолітній в’язень сталінських таборів

Пізніше були арештовані:

20 січня – священик Василь Романюк (згодом патріарх УПЦ КП Володимир);
20 лютого — поет Микола Холодний;
21 лютого — інженер Василь Долішній (на Івано-Франківщині);
18 квітня – літературознавець Іван Дзюба,
11 травня – психіатр Семен Ґлузман,
18 травня – філолог Надія Світлична, сестра Івана (в Києві);
21 червня – інженери Анатолій Здоровий та Ігор Кравців (в Харкові);
6 липня – філософи Василь Лісовий і Євген Пронюк (у Києві);
13 липня – викладачі Кузьма Матвіюк та Богдан Чорномаз (в Умані);
11 серпня – поет Ігор Калинець (у Львові);
17 листопада – поетеса Ірина Сеник (у Бориславі),
9 грудня — лікар Лідія Гук (у Скадовську).
25 травня у Львові наклав на себе руки видавець самвидаву, інженер Мар’ян Гатала.

Загалом по Україні у 1972 році заарештовано 100 осіб; упродовж 1972 р. було засуджено 89 дисидентів.

12 cічня 1974 р. В’ячеслав Чорновіл звернувся з офіційною заявою до голови президії Верховної Ради УРСР. У ній повідомлялось, що, починаючи з 12 січня 1972-го року (дня його арешту і початку широких репресій проти течії шістдесятників в українському літературно-громадському житті), він щорічно, як в ув’язненні так і після, відзначатиме одноденним голодуванням аж до справедливого перегляду його та інших аналогічних справ.