Варенуха, муселець та спотикач. Алкогольні вподобання українців часів Київської Русі

21 листопада 2016
Редакція
Українці насправді у жодні часи не відзначалися надмірною любов'ю до горілки, хоч алкоголь відомий нам ще з язичницьких часів. Здавна тут пили значно вишуканіші напої. Князі, козаки і гетьмани розважались на застіллях, випиваючи. Та зовсім не у нашому з вами сучасному розумінні. Справа в тому, що всі стародавні "міцні" напої були зовсім не міцними. 5–10° мали медовуха та різні хмільні настоянки, та і вживали їх малесенькими 30-грамовими чарочками. Отже, що і як пили наші предки?

Медові напої

фото: vkusnosti.su
 
Мед був улюбленим напоєм ще з часів Київської русіЙого вважали цілющим: "Аще много медь яжь, уцелеешь". Цей напій виготовляли з бджолиного меду. Спочатку готували медову ситу, заправляли її запареними шишками хмелю та залишали на кілька днів у теплі. Залежно від часу витримки напій був слабшим або міцнішим. Готовий мед наливали у бочки, які зберігались у спеціальних льохах – так званих, медушах. Мед вживали холодним.

До наших днів дійшли старовинні рецепти приготування хмільних медових напоїв. Так, аби приготувати домашній мед, брали приблизно 4 кг бджолиного меду, розведеного у 6 літрах води, та кип'ятили його кілька разів. Клали туди 50 грам хмелю і ставили в холодне місце, щоби перебродив. Перед вживанням напій проціджували.

Такий найпростіший рецепт у різних місцевостях урізноманітнювали та покращували на свій смак. Наприклад, "Київський мед" варили разом із хмелем, якого додавали значно більше. А за рецептом "Старосвітського меду", у напої під час приготування вимочували хліб, а після цього настоювали аж два місяці.

Популярним напоєм був і муселець. Це медова наливка. До провареного з водою меду додавали ягоди з наливки. Щоб напій став хмільним, йому давали настоятись близько десяти днів.

У давні часи жодна урочистість не обходилась без меду. Так, ще в "Лаврентіївськім списку" говориться, що древляни зварили і відвезли у місто дуже багато меду на поминки, які влаштувала княгиня Ольга по своєму чоловікові.

Пиво

фото: vsviti.com.ua
 
Другий за популярністю алкогольний напій. У давнину пиво варили без хмелю. Та вже у ХІІ столітті це слово набуло значення окремого хмільного напою, поряд із медом та ін. Готували пиво з ячменю або проса (або того й іншого разом), додаючи хміль та солод.

Пиво любили козаки. Французький дослідник Боплан у 1650 писав, що під час зимових походів козаки, рятуючись від холоду, тричі на день вживали гарячу юшку із пива. Та зловживати алкоголем не можна було. Особливо під час походів: порушення правила каралось навіть смертю.

Як приготувати Запорозьке пиво? 100 грам хмелю, добре розтертого з борошном і 3 склянками цукру, заливають 9-10 ложок окропу, дають настоятись протягом 2-3 годин, проціджують та зливають ще теплим в барило. Додають ще 2 склянки темної патоки та 50 грам дріжджів. Настоюють козацьке пиво у холодному місці, наприклад, у погребі.

Настоянки і наливки

фото: vsviti.com.ua
 
У XV столітті в Україну приходить "гаряче вино" – горілка. З її появою почалось і виготовлення різних настоянок і наливок, які відзначалися витонченим смаком та чудовими кольорами.

Варенуха – слабоалкогольний напій. Готували узвар із сушених слив і груш, настоювали ніч, проціджували, додавали червоний гострий перець, м'яту, материнку, чебрець. Додавали меду і парили в печі. Подавали варенуху і гарячою, і холодною. Гарячу варенуху вважали набагато смачнішою від охололої. Цей напій досить тривалий час заміняв горілку, яку вживали дуже мало.

Спотикач – напій, який постійно потрібно збовтувати. У невеликих кількостях змішували корицю, мускатний горіх, гвоздику, шафран та ваніль. Настоювали на горілці протягом 2 тижнів, щодня збовтуючи. Далі настоянку варили з цукром і охолоджували перед вживанням.

Цікаві назви українських національних хмільних напоїв:

Старка – міцна витримана горілка, настояна на дубовій корі, чебреці, деревію тощо. Старка також вважалась лікувальним напоєм.

Паленка – напій на ягодах та прянощах, який дуже довго настоювався.

Полинівка – горілка, настояна на цілющих травах, а також терені, суницях чи сливах. Дуже популярною була полинівка на гострому червоному перці в стручках. Полинівка була значно міцнішою за будь-яку настоянку.

Мокруха – на смак схожа на хороший лікер та міцніша за звичайну горілку. Готувалась із вишневого соку та зберігалась у затінку.

Тертуха – розтерті з цукром суниці заливали горілкою.

Травняк – ягоди горобини, полин, ревінь, любисток, соснові шишки, ялівець заливали горілкою та настоювали рівно пів року.

Статтю підготувала Надія Понятишин за матеріалами видання "Напої домашнього приготування"
Джерело: vsviti.com.ua

 
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Коти, яких спіймали на гарячому (фото)
Цікавість котів безмежна. Їм завжди цікаво, що ви робите, куди пішли, що принесли і, звичайно, що їсте. Навіть якщо ви будете їсти огірок, кішка буде сидіти поруч і всім сумним виглядом показувати, що совісті у вас немає, якщо не ділитеся... Тому-у-у... всім котиків:)
Читати більше
Як з'явився восьмигодинний сон, якщо наші предки спали двічі за ніч?
У 18 столітті люди спали двічі за ніч, вставали на кілька годин серед ночі, а потім йшли назад до ліжка, вже до світанку. Що з того часу змінилося та чому люди сплять 8 годин — досліджуємо далі.
Читати більше