9 лютого 1918 року в Бересті УНР та країни Четверного союзу (Німецька, Австро-Угорська, Османська імперії та Болгарія) підписали мирний договір, який свідчив про визнання України іншими державами та про її рівноправ'я на міжнародному рівні, а також відновлював владу Центральної ради на її території.
Фактично, це був перший офіційний документ, котрий визначав міжнародний статус УНР та її західні кордони. Згідно із таємним додатком до цього договору, підписаним Україною з одного боку та Австро-Угорщиною - з іншого, Підляшшя та Холмщина належали УНР; Галичина та Буковина відходили до Австро-Угорщини; а Крим перетворювався на мусульманську республіку.
uapost.us
Берестейський договір також часто згадують під назвою "хлібного миру", адже згідно з ним, Україна надіслала Німеччині 600 млн пудів хліба та 4,5 т сілськогосподарської продукції.
"Мир з Україною був підписаний під тиском голоду, що вже почався. Весною і влітку 1918 року приїхало до нас з України 42 тисячі вагонів. Такі харчі було б неможливо дістати з якого-небудь іншого місця. Таким чином мільйони людей врятувалися від голодної смерті. Нехай подумають про це ті, хто критикує Берестейський мир", - так згадував про ці події Оттокар Чернін (1872–1932), міністр закордонних справ Австро-Угорщини.
І хоча підписання Берестейського мирного договору мало й негативні наслідки для України, зокрема, сприяло погіршенню стосунків з Англією та Францією, котрі були вороже налаштовані щодо Німеччини, однак це все ж допомогло здобути певну перемогу над Росією.
Втім, навіть представники УНР на той час неоднозначно оцінювали цю подію. Наприклад, Олександр Шульгін - генеральний секретар закордонних справ УНР - вимагав, щоби українська делегація наполягала на повній незалежності нашої держави - не тільки від Росії, а й від Німеччини та інших країн союзу. Його хвилювало, що підписання цього договору може негативно вплинути на стосунки з країнами Антанти, з якими молода держава вже встигла налагодити певні зв'язки.
"Українська революція, яка розпочалась у березні 1917 року, своєю метою бачила встановлення державності на українських землях. Про це писалося з 1895-го. Тоді була видана праця Юліана Бачинського "Україна irredenta", в якій ішлося про соборну країну від Сяну по Кавказ, — розповідає завідувач Музею Української революції 1917–1921 років Олександр Кучерук. — Над цим завданням працювали. Пік припав на 1917–1918 роки, коли видали чотири універсали і конституцію".
За матеріалами: gazeta.ua
UaPost
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
