В гостях у казки. У Білій Церкві відкрилася виставка авторської ляльки

Кілька років тому громадський простір просто «вибухнув» часткою «арт» до багатьох назв. Як гриби після дощу, почали з’являтися вивіски, які обіцяли той самий «арт» у кав’ярнях, клубах, підвалах, крамницях, пабах, рюмочних. Частенько «арт» обмежувався наявністю декоративної книжечки на підвіконні чи заяложеною підшивкою часописів на шинквасі, а решта обходилася просто видозміненою вивіскою. Але з’явився в Білій Церкві по-справжньому затишний арт-заклад.

Готель «Династія» позиціонує себе, не тільки як заклад, де можна провести кілька чудових днів у затишних кімнатах старого особняку, а й повноцінний творчий культурний простір. Підтвердженням цієї теми є не лише відповідний стиль готелю, а й культурні заходи, які там організовуються. Такі, як виставка-продаж авторських ляльок, що триватиме до 28 лютого.

Коли відчиняєш двері готелю, то потрапляєш у казку. На поличках, комодах, буфетах, предметах декору, стінах розмістилося кілька сотень чарівних ляльок. Вони абсолютно різні. На виставці представлені роботи понад десяти майстрів. Тут є етно-ляльки авторства Оксани Карпенко з Фурсів. Оксана використовує для виготовлення мотанок різноманітний матеріал – нитки, клаптики тканини, осіннє листя, трави. На поличці ніби ожив великий український ярмарок. Тут молодці й дівчатка, мами з дітками і багато інших. Майстриня стверджує, що ляльки мають властивості терапії:

– Зцілюючим, відновлюючим є сам процес створення та взаємодії з нею. Наприклад, літня жінка зробила лялечку за зразком. Торкаючись руками клаптиків, вбираючи і поглядом, і пучками пальців візерунки і фактуру тканини – скрутила лялечку. Згадала своє дитинство: заклопотану і зчорнілу від турбот маму, яка сама мусила ставити на ноги 3-х дітей. Це вже Пані, яка занедужала і має життєві негаразди (безумовно дуже непрості). Але тепер вона – не одна, у неї є її глибинна серединка, її внутрішня мудрість. Коли проводжу дитячий майстер-клас у відкритому просторі, то ті, хто проходять повз – не лишаються байдужими. Важко пройти з «кам’яним» обличчям повз казкову майстерню, де з удаваного хаосу матерії (а саме так ще недавно називали тканину наші бабусі) проявляються образи та силуети доброти, ніжності, привітності, лагідності. Через чисті дитячі ручки-душечки проявляються-проростають і міцнішають паростки світла та любові, закладені в них Творцем та їхніми батьками. Взаємодія з матеріалами-процесом створення-відчування-прикрашання-невеликим обговоренням допомагає дитині зняти напругу, суттєво знизити тривожність, урівноважити свій емоційний стан, а відтак поліпшується працездатність та шкільна успішність. В динамічних ритмах сучасної шкільної освіти та заклопотаності батьків, які прагнуть забезпечити своїх дітей найкращим, ці годинки творення стають острівцями спокою та сили.

Також тут є роботи Валентини Коробко (Берегиня берестяна), Ніни Волянської (травнички та ангелочки), Ірини Зотової (мотанки) та інших. Ляльки з своєї колекції принесли Тетяна Строкач і Тетяна Попкова.

Навпроти мотанок гордовито сидять і стоять вишукані лялечки-красунечки. Це частина колекції білоцерківчанки Тетяни Матвієнко, зовсім інший напрямок лялькарства. Тут важлива деталізація рис обличчя і одягу, використовуються дорогі матеріали. «Люблю робити ляльки ще з дитинства. Потім була перерва, я займалася живописом, і після однієї з виставок у Києві, де були виставлені авторські ляльки, повернулася до свого хобі. Сталося це 8 років тому. Мабуть, згадала, яким задоволенням було для мене виготовлення ляльок. Роблю їх, коли у мене є час і натхнення. Буває до півроку йде часу на створення однієї ляльки. Є дуже дорогі роботи, які не кожен може собі дозволити. Їх купують, в основному, іноземці. Знаходити клієнтів мені допомагають знайомі з Києва, які влаштовують мистецькі заходи, виставки», – ділиться своїми секретами художниця.

Лялька-тільда вперше з’явилася у 1999 році. За двадцять років вона завоювала світ. Шиють такі іграшки найчастіше з бавовни, льону, тканини, шерсті, повсті, фланелі. Одяг робиться в «сільському» стилі. Лялька проста, але при цьому дуже ніжна. Є одна характерна особливість – тканини беруться світлі, ніжних забарвлень. Як набивання іграшок застосовується синтепон, холлофайбер. Для обважнення фігурок їх тканинні тіла набивають навіть прожареною гречаною крупою. Приємно, що і Біла Церква долучилася до світового бренду.

Всіх лялечок гостинно запросила в арт-готель «Династія» Тетяна Чорнобров. Під час відкриття виставки вона зазначила: “Потрібно виправдовувати слово “арт”. Мені подарували ляльку “Кавова фея”, і я загорілася бажанням зробити виставку, тим паче дізналася, скільки в місті є майстрів. Виставка організовувалася легко. Легко йшли “в руки” майстри, легко зав’язувалися контакти. Я дізналася про багатьох цікавих людей. Кожна лялька – це душа. За кожним майстром є причина, яка спонукала його, щоб зробити ляльки. Творчі люди тягнуться один до одного, і багато майстрів стали для мене справжнім відкриттям”.

Чарівний світ ляльок буде доступним кожному відвідувачу весь лютий місяць. Можна посидіти за столиком, випити запашного авторського чаю чи ароматної кави і неквапом роздивлятися представлену колекцію. А потім встати, підійти ближче, ознайомитися з деталями, придбати собі, дітям чи знайомим фігурку, де живе частинка душі майстринь.

Більше фото тут: Виставка авторської ляльки в арт-готелі “Династія”