Уста в уста – хай зачекає світ!..

Уста в уста – хай зачекає світ!
Сьогодні наш щасливий день, кохана.
Ми знаємось з тобою стільки літ.
І аж тепер вже заживає рана.

Ти не лякайся, що і це мине.
На світі вічного нема нічого.
Та багатьох кохання омине –
І житимуть вони собі убого.

А ми належимо до тих,
Кому дав Бог можливість покохати.
Вже вечір. Ніжний вітер стих.
Я на руках несу тебе до хати.

Поринемо ми зараз в вир стихій.
Кохання Всесвіт не чужий нам нині.
Цілуєш й кажеш: “О, коханий мій…”.
Щасливі – й в цьому ми не винні.

Сплетуться в пристрасті тіла.
Зіллються душі воєдино.
Амура не потрібна вже стріла.
Кохана – разом, до загину.

Ми летимо в любовний рай.
Твої вуста шепочуть ніжно:
“Коханий, лиш мене кохай…”.
А надворі – казково сніжно.